про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 лютого 2024 року Справа № 480/704/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову адвоката Тукмана Євгена Григоровича до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу інформації на його адвокатський запит від 09.01.2024 та на його адвокатський запит від 19.01.2024 і, зобов'язати відповідача невідкладно надати позивачу таку інформацію та документи на її підтвердження.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про те, що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 09.01.2024 діючи в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 09.01.2024, адвокат направив до Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокатський запит щодо надання письмової інформації, в якому просив відповісти на питання: скільки осіб, окрім його клієнтки, придбали квитки та їхали з нею в купе по вищевказаному у запиті маршруту 01.09.2023, 05.10.2023, 13.10.2023 та якої статі (жіночої/чоловічої) були ці особи?
У відповідь на запит адвоката відповідач направив лист-відповідь від 19.01.2024 №ПК-07/123.
19.01.2024 діючи в інтересах вищевказаної клієнтки, адвокат повторно направив до Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокатський запит щодо надання письмової інформації, в якому просив відповісти на такі питання: скільки осіб, окрім його клієнтки, придбали квитки та їхали з нею в купе по названому у запиті маршруту 01.09.2023, 05.10.2023, 13.10.2023 та якої статі (жіночої/чоловічої) були ці особи (виходячи із даних щодо прізвищ та імен пасажирів, зазначених в проїзних документах)? 01.09.2023, 05.10.2023, 13.10.2023 в вагоні, в якому подорожувала/знаходилась його клієнтка, яка кількість місць була зайнята пасажирами і в якій кількості місця в вагоні залишились вільними?
У відповідь на запит адвоката відповідач направив лист-відповідь від 27.01.2024 №ПК-07/172.
Не погоджуюсь з відповідями наданими відповідачем на запити, адвокат звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Стосовно терміна «владні управлінські функції», то ознака «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а поняття «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту першого Статуту акціонерного товариства “Українська залізниця”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1338) акціонерне товариство “Українська залізниця” є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Згідно пункту шостого Статуту, метою діяльності товариства є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах і послугах, що виконує та надає товариство, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі, а також отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене, акціонерне товариство “Українська залізниця” не здійснює владних управлінських функцій та не є суб'єктом владних повноважень, якому делеговано виконання таких повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду наведений у постанові від 18.08.2022 у справі №520/13981/21 про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб'єктам владних повноважень, так і приватним особам.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 України "Про доступ до публічної інформації" (дані - Закон № 2939-VI)).
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Статтею 19 Закону № 2939-VI врегульовано оформлення запитів на отримання публічної інформації.
Частиною першою вказаної статті визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п'ята статті 19 Закону № 2939-VI).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб'єктів. До того ж, запитувана в адвокатському запиті інформація необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов'язково має бути публічною. Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), зобов'язаний послатися, як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону № 2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб'єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
В даній справі судом встановлено, що звертаючись до відповідача з адвокатським запитом від 09.01.2024 та від 19.01.2024, позивач послався виключно на статті Закону №5076-VI і запитував інформацію, яка стосується виключно приватно-правових відносин, що не дає можливості вважати такий адвокатський запит позивача є запитом на отримання ним публічної інформації. Спірні правовідносини щодо отримання відповідної інформації виникли між ОСОБА_2 , в інтересах якого позивач подав адвокатський запит та АТ "Українська залізниця".
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини, щодо зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит позивача , в даному випадку, не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Аналізуючи зміст позовної заяви та склад учасників справи, суд доходить висновку, що спір пов'язаний із здійсненням адвокатом професійної діяльності.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 24 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Так, статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, суд вказує, що відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. (ч.2 ст. 16 ЦК України).
Відтак, позивач може звернутися до місцевого загального суду щодо розгляду спірного питання в порядку цивільного судочинства.
Дана позиція суду узгоджується також з позицією Великої Палати Верховного Суду , яку було викладено у Постанові від 16.01.2019р. у справі №686/23317/13-а.
Згідно із пунктом 1 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, а тому, суд вказує, що позивач повинен звернутися із даним позовом саме до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Тукмана Євгена Григоровича до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що заявлений спір підлягає розгляду у місцевому загальному суді в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя О.М. Кунець