01 лютого 2024 року Справа № 280/10165/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник Плужник Максим Валерійович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
06 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.09.2023 року № 083850015277 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.11.2022;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 1073,60 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що у листопаді 2022 року позивачці виповнилося 60 років. Загальний стаж її роботи становить 29 років 01 місяць 07 днів. У грудні 2022 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою від 02.12.2022 року про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 08.12.2022 № 083850015277 позивачці відмовлено в призначенні пенсії, із посиланням на те, що у неї відсутній необхідний страховий стаж (29 років) - до страхового стажу не зараховано період роботи з 24.07.1981 по 28.11.1988, оскільки в трудовій книжці наявне виправлення у номері наказу про звільнення, яке не завірено належним чином. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 280/426/23 позов задоволено, зобов'язаного Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 02.12.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду. У вересні 2023 року відповідач 1 при виконанні судового рішення у справі № 280/426/23 нарахував позивачу загальний стаж - 28 років 04 місяці 27 днів. При цьому ніби то враховано період з 24.07.1981 по 28.11.1988 (7 років 04 місяці 05 днів). За звичайним математичний підрахунком розрахунок відповідача 1 в грудні 2022 року та в вересні 2023 року проведений невірно. Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 позивачка має загальний стаж роботи 29 років 01 місяць 27 днів. Вважаючи рішення відповідача незаконним, таким, що порушують її право на пенсійне забезпечення позивачка звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
11 січня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. Відповідач 2 не погоджується з викладеними в позовній заяві вимогами та пояснює, що страховий стаж позивача після виконання рішення суду становить 28 років 04 місяці 27 днів. Період роботи з 24.07.1981 по 28.11.1988 зарахований до загального страхового стажу за рішенням суду та склав 07 років 04 місяці 05 днів. Період догляду за дитиною з 19.05.1983 по 18.05.1986 до досягнення нею трьохрічного віку був зарахований періодом роботи, оскільки перетинається з періодом роботи. А також період догляду за дитиною-інвалідом до 16 років з 25.07.1987 по 01.12.1988, також перетинається з періодом роботи, який був зарахований за рішенням суду, оскільки законодавством не передбачено зарахування страхового стажу в подвійному розмірі, та частина цього періоду що не перетинається з роботою складає 03 дні. Отже період роботи який зарахований за рішенням суду складає 07 років 04 місяці 05 днів, в нього входить період догляду за дитиною з 19.05.1983 по 18.05.1986 (3 роки), та частина періоду догляду за дитиною-інвалідом до 16 років з 25.07.1987 по 01.12.1988 (01 рік 04 місяці 04 дні), тобто 07 р. 04 м. 05 д. - 03 р. - 01 р. 04 м. 04 д. = 03 роки 01 день, який додано до страхового стажу на виконання рішення суду, тобто 25 років 04 місяці 26 днів (стаж встановлений до рішення суду) + 03 роки 01 день = 28 років 04 місяці 27 днів. Також період роботи з 01.12.2006 по 31.05.2012 на ТОВ «Грант-ЛТД» зарахований позивачу пропорційно до сплати страховий внесків відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5). За період по безробіття з 05.08.2020 по 01.09.2020 (складає 27 днів) відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) сплата страхових внесків взагалі відсутня, отже цей період не включено до страхового стажу позивача. Всі періоди роботи позивача починаючи з 01.01.2004 зараховані згідно довідки Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), відповідно до сплати страхових внесків. Отже, враховуючи все вище наведене, відповідач 2 вказує на те, що у позивача все одно не вистачатиме страхового стажу для визначення права на пенсію, тому що необхідний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років. ГУ ПФУ в Запорізькій області просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області своїм правом на подання відзиву в установлені судом строки, не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Згідно інформації КП «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 11.12.2023 надіслано до Електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області системи «Електронний суд» о 17:48 год. 11.12.2023.
Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області 18.05.1999.
02 грудня 2022 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 08.12.2022 за №083850015277 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатністю страхового стажу, а саме, замість мінімально необхідного страхового стажу 29 років, у позивачки страховий стаж становить 25 років 04 місяця 26 днів. При цьому, ОСОБА_1 до загального страхового стажу не зараховано період роботи: з 24.07.1981 по 28.11.1988, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_3 від 14.07.1981 наявне виправлення в номері наказу про звільнення, яке не завірено належним чином, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 280/426/23 визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.12.2022 №083850015277 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період її роботи з 24.07.1981 по 28.11.1988 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 280/426/23 набрало законної сили 24.08.2023.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 280/426/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.12.2022 про призначення пенсії за віком та прийнято рішення від 26.09.2023 року № 083850015277 про відмову у призначенні пенсії за віком. У відповідності до вказаного рішення страховий стаж після виконання рішення суду становить 28 років 04 місяці 27 днів. До страхового стажу зараховано усі періоди.
Згідно розрахунку форма РС-право до страхового стажу позивача зараховано періоди: 01.09.1978-01.07.1981 (навчання у вищих/середніх НЗ) - 2 роки 10 місяців 1 день; 24.07.1981 - 28.11.1988 - 7 років 4 місяці 5 днів; 29.11.1988 - 01.12.1988 (догляд за дитиною-інвалідом до 16 р.) - 3 дні; 02.12.1988 - 31.01.1997 - 8 років 2 місяці; 04.05.2005 - 13.01.2006 (безробіття) - 8 місяців 11 днів; 01.12.2006- 31.05.2016 - 4 роки 10 місяців 18 днів; 06.06.2012 - 01.02.2013 - 8 місяців 9 днів; 25.12.2015 - 30.09.2019 - 3 роки 9 місяців 10 днів.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Тобто, позивач набуде право на призначення пенсії за віком за умови наявності в неї страхового стажу не меншу 29 років.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погоджується з обрахунком відповідачем 1 її страхового стажу, зокрема щодо тривалості страхового стажу позивача в період роботи з 01.12.2006 по 31.05.2012 на ТОВ «Грант-ЛТД» (зараховано пропорційно розміру сплачених страхових внесків) та не зарахування періоду з 05.08.2020 по 01.09.2020 (складає 27 днів) у зв'язку відсутністю сплати страхових внесків.
Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_3 від 14.07.1981:
01.12.2006 позивач прийнята кондитером у ТОВ «Грант-ЛТД» (запис № 13);
01.04.2010 позивача переведено на 1/2 ставки посадового окладу кондитера у ТОВ «Грант-ЛТД» (запис № 14);
01.10.2011 позивача переведено на посаду кухаря на ставку посадового окладу у ТОВ «Грант-ЛТД» (запис № 15);
31.05.2012 позивача звільнено з посади кухаря за власним бажанням (запис № 16);
з 05.08.2020 по 01.09.2020 отримувала виплату по безробіттю в Запорізькому обласному центрі зайнятості (0 років 0 місяців 27 днів) (записи №№ 22-23 ст. 14-15 трудової книжки).
Так, з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) вбачається, що період роботи з квітня 2010 року по квітень 2011 року, з червня 2011 року по жовтень 2011 року страхові внески сплачувалися пропорційно відпрацьованому часу.
Доказів сплати позивачем у період роботи з квітня 2010 року по квітень 2011 року, з червня 2011 року по жовтень 2011 року страхових внесків у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, або здійснення позивачем доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, матеріали справи не містять.
Відповідно, відповідачем 1 правомірно зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.12.2006 по 31.05.2012 на ТОВ «Грант-ЛТД» пропорційно розміру сплачених страхових внесків.
Також, суд вказує, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II якого визначено, перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії за віком. Так, за положеннями вказаного порядку період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, а починаючи з 01 січня 2010 року - індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Проте, наявними в матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) не підтверджується період отримання позивачем допомоги по безробіттю у період з 05.08.2020 по 01.09.2020.
Водночас, суд зазначає, що навіть у разі зарахування до страхового стажу позивача періоду отримання позивачем допомоги по безробіттю у період з 05.08.2020 по 01.09.2020 в неї недостатньо страхового стажу на призначення пенсії - 29 років.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник Плужник Максим Валерійович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 лютого 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз