Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 лютого 2024 року Справа№200/6456/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України про стягнення коштів,
У листопаді 2023 року Національна академія Національної гвардії України (далі - Національна академія, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України, третя особа), в якому просить стягнути суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням у період з 05.08.2014 по 01.02.2020, яка становить 617 544,96 грн.
На обґрунтування позову Національна академія Національної гвардії України посилається на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, передбачених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, не прослужив 5 років після закінчення закладу вищої освіти у лавах Національної гвардії України, а був звільнений з військової служби за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі.
Ухвалою суду від 4 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
Ухвалою суду від 2 лютого 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення Національної академії Національної гвардії України до адміністративного суду.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа у встановлений судом строк не надала пояснень щодо позову.
Відповідно ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства, зазначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
05.08.2014 відповідача зараховано на навчання до Національної академії Національної гвардії України на посаду курсант, що підтверджується копією послужного списку.
Згідно з копєю диплома бакалавра НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчив у 2018 році Національну академію Національної гвардії України та здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом підготовки Менеджмент.
Відповідно до копії диплома магістра НОМЕР_2 відповідач у 2020 році Національну академію Національної гвардії України, здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр, спеціальність «Забезпечення військ (сил)», професійна кваліфікація «Офіцер тактичного рівня».
1 лютого 2020 року між відповідачем і Міністерством оборони України був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах офіцерського складу. Цей контракт є строковим і укладений на 5 років.
Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що відповідач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби і добровільно бере на себе зобов'язання проходити військову службу у Національній гвардії України протягом строку Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з п. 8 вказаного контракту, передбачено, що відповідач добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до витягу з наказу Командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 04.03.2020 № 45 (по стройовій частині) установлено, що відповідача з 04.03.2020 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, який з 3 березня 2020 року прибув для проходження військової служби за контрактом із Національної академії Національної гвардії України та призначений наказом командувача Національної гвардії України від 01.02.2020 № 19 о/с на посаду командира 2-го господарчого взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії.
Згідно з послужним списком лейтенант ОСОБА_1 у період з 01.02.2020 по 17.06.2021 проходив військову службу на посаді командира 2-го господарського взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.
Відповідно до вискоку атестації відповідача за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року установлено, що за своїми професійними, діловими і моральними якостями лейтенант ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, доцільно звільнити з військової служби у запас ЗСУ, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Згідно з витягом з наказом командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 17.06.2021 № 116 (по стройовій частині) припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 (Г-007886), який здав справи і обов'язки за посадою командира 2-го господарчого взводу роти матеріально-технічного забезпечення та звільненого відповідно до підпункту «ж» пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 28.05.2021 № 92 (по особовому складу) у запас (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту) без права носіння військової форми одягу 17 червня 2021 року та для взяття на військовий облік направити до Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова.
Згідно із розрахунками фактичних видатків державного бюджету, установлено, сума витрат, які підлягають відшкодуванню лейтенантом ОСОБА_1 за період з 05.08.2014 по 01.02.2020, становить 617 544,96 грн, у тому числі: - грошове забезпечення у розмірі 511 361,64 грн, - оплата за комунальні послуги у розмірі 31 757,99 грн; - продукти харчування у розмірі 72 701,85 грн; - предмети, матеріали, обладнання та інвентар у розмірі 1 435,00 грн; - медикаменти та перев'язувальні матеріали у розмірі 288,48 грн.
Листом Національної академії Національної гвардії України від 26.10.2023 № 84/1-865 до ОСОБА_1 була надіслана претензія про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 617 544,96 грн з наданням реквізитів для оплати.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 зазначила, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Указаний висновок також наведений в постанові від 12.12.2018 у справі № 804/285/16.
Частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі-Закон № 2232-XII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).
Відповідно до п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Згідно з п. 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.
Пунктом 5 Порядку № 964 передбачено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", - за весь період навчання.
Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Оскільки ОСОБА_1 , був звільнений з військової служби за підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», він зобов'язаний відшкодовувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Суд зазначає, що невиконання вказаного обов'язку станом на момент розгляду цієї справи свідчить про відмову відповідача добровільно відшкодувати спірні витрати.
Також суд звертає увагу на те, що релевантним законодавством не обмежено позивача в строках вжиття заходів щодо стягнення спірних витрат.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Ураховуючи приписи ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Національної академії Національної гвардії України (ідентифікаційний код: 08610502; 61001, м. Харків, Майдан захисників України, буд. 3) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код: 00032684) про стягнення коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 05.08.2014 по 01.02.2020 у розмірі 617 544 (шістсот сімнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складене 2 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков