01 лютого 2024 рокуСправа №160/20070/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А.
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Доброгорського Олексія Володимировича про відстрочення виконання рішення у справі №160/20070/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
19.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача, в якій він просить суд відстрочити виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року у справі №160/20070/21 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 року у справі №160/20070/21 на строк до 01.04.2024 року.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що наразі розпочато новий бюджетний рік і допоки фінансування Дніпропетровського ОТЦК та СП здійснюється в меншому обсязі та із значними затриманнями. Стабілізація фінансування очікується з другого кварталу 2024 року. Також на даний момент у відношенні Дніпропетровського ОТЦК та СП відкрита значна кількість виконавчих проваджень. Одночасне виконання вимог виконавчих документів, якими перебачено здійснення платежів, значно ускладнюється проблемами фінансування. Разом з тим, просить зважити на воєнний стан та важливість функцій, покладених на Дніпропетровський ОТЦК та СП. Внаслідок тимчасової відсутності можливості виконати судові рішення є ризик блокування рахунків Дніпропетровського ОТЦК та СП з боку Головного управління Держаної казначейської служби України в Дніпропетровській області, що в подальшому може призвести до зриву своєчасного проведення розрахунків та функціонування діяльності Дніпропетровського ОТЦК та СП. На підставі викладеного, заявник просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2024 року об 11:15 год.
31.01.2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим та потребують надання боржнику терміну відстрочення виконання судового рішення, самим боржником не доведені та у боржника відсутні. Боржником на протязі трьох років не вживається ніяких заходів для виконання судового рішення, як то обов'язкове звернення до розпорядника бюджетними коштами вищого рівня, щомісячне інформування про наявність/необхідність коштів для виконання судових рішень та виконавчих документів ( що передбачено нормативними актами самого боржника). Боржник зобов'язаний та має реальну можливість виконати рішення суду.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на викладене та відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року у справі № 160/20070/21 адміністративний позов було задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.10.2020 року по 30.12.2021 року, без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року набрало законної сили 04.04.2022 року.
На виконання вказаного рішення суду 17.05.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.05.2022 року було видано позивачу виконавчий лист по справі № 160/20070/21.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у цій справі відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі № 160/20070/21 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі № 160/20070/21 залишено без змін.
Не погодившись із вказаною постановою суду позивач звернувся до суду із касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 20.07.2023 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі №160/20070/21 скасовано, а справу №160/20070/21 направлено до Третього апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року у справі №160/20070/21 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.202 у справі №160/20070/21 було скасовано та прийнято рішення про зобов'язання Дніпропетровського ОТЦК та СП виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 131526,64 грн.
Також 14.11.2023 року Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто з Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2481 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Вважаючи, що є обставини, які істотно ускладнюють виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року та від 14.11.2022 року у справі №160/20070/21, виникла необхідність у відстроченні виконання судового рішення, тому заявник звернувся до суду із цією заявою.
Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 124 Конституції України і стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У своїй заяві представник відповідача обґрунтовує неможливість до 01.04.2024 року виконати постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року та від 14.11.2022 року у справі №160/20070/21 з огляду на наявність великої кількості відкритих виконавчих проваджень, де відповідач є боржником, а також недостатнім фінансуванням у зв'язку із початком нового бюджетного року.
Проте, суд вказує, що наявність великої кількості відкритих виконавчих проваджень не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні ч.4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України. А доводи заявника щодо недостатнього фінансування та стабілізації фінансування з другого кварталу 2024 року жодними доказами не підтверджено.
При цьому, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 року по справі №822/1080/17 дійшов висновку, що відсутність фінансування не може бути перешкодою для перерахунку заробітної плати на виконання судового рішення.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання судового рішення.
Таким чином, відсутні правові підстави для відстрочення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року та від 14.11.2022 року у справі №160/20070/21, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, стаття 167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, вказаною статтею визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд зазначає, що клопотання позивача про встановлення судового контролю міститься в письмових поясненнях, поданих в межах розгляду заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 378 КАС України.
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що заява подається в порядку ст. 382 КАС України з іншими вимогами, обгрунтуванням та підставами звернення з такою заявою, ніж заява в порядку ст. 378 КАС України, тому клопотання в порядку ст. 382 КАС України не може бути подане в письмових поясненнях щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Суд роз'яснює позивачу наявність в нього права звернутися до суду із окремою заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382, оформленою відповідно до вимог ст. 167 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Доброгорського Олексія Володимировича про відстрочення виконання рішення у справі №160/20070/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали суду складений 01.02.2024 року.
Суддя О.В. Серьогіна