Справа № 361/10957/21
Категорія 38
02 лютого 2024 року Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Соколовської А.А., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 про призначення судової технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання боргу недійсним, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання боргу недійсним.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 подав клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи, оскільки, вказує, що боргова розписка від 01.06.2019 та вимога про повернення коштів від 07.06.2021 містять ознаки фіктивності, створені орієнтовно в один день в грудні 2021 року після отримання ОСОБА_2 копії позовної заяви ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя. Тому з метою встановлення періоду виконання записів та підписів у вказаних документах просить призначити експертизу щодо давності документа.
В судовому засіданні представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 уточнив подане клопотання та просив доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (юридична адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057), поставивши на вирішення експертам одне питання: «Чи відповідає давність виконання документа «Розписка» від 01.06.2019, яка виконана ОСОБА_2 , вказаній на ньому даті, а саме 01.06.2019 ?».
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо призначення судової технічної експертизи, вказав, що її проведення є недоцільним та не стосується предмету спору.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, оскільки позивач та відповідач у справі визнають факт наявності боргу між сторонами за розпискою від 01.06.2019 року, а призначення судової технічної експертизи не стосується предмету спору щодо стягнення боргу за вказаною розпискою.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши клопотання сторони відповідача та матеріали справи в частині вирішення вказаного клопотання, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2021 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_6 про стягнення боргу.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 подала позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання боргу недійсним.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання боргу недійсним.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов'язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 висловив пропозицію щодо винесення на розгляд експерту одного питання «Чи відповідає давність виконання документа «Розписка» від 01.06.2019, яка виконана ОСОБА_2 , вказаній на ньому даті, а саме 01.06.2019 ?», яке, на його думку, має вирішальне значення для вірного вирішення спору.
Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за доцільне поставити на вирішення судовому експерту питання в редакції, викладеній представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 .
Суд вважає, що визначене представником формулювання питання в цілому відображає питання, без встановлення якого повно та об'єктивно з'ясувати відповідні обставини у даній справі неможливо. При цьому для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У зв'язку з тим, що сторони в судовому засіданні висловили спільну позицію щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (юридична адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057).
Зважаючи на необхідність спеціальних знань експерта при вирішенні заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне призначити судову технічну експертизу.
У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Враховуючи викладене, необхідно зупинити провадження у справі до проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
За таких обставин, клопотання представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 підлягає задоволенню, та витрати на проведення експертизи слід покласти на сторону, яка ініціювала призначення експертизи.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 103-104, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд,
Клопотання представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 про призначення судової технічної експертизи, - задовольнити.
Призначити у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (юридична адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057).
На вирішення експертів поставити наступне питання:
- «Чи відповідає давність виконання документа «Розписка» від 01.06.2019, яка виконана ОСОБА_2 , вказаній на ньому даті, а саме 01.06.2019 ?».
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 КК України) або за відмову від виконання покладених обов'язків (ст. 385 КК України).
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покласти на ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ).
Для дослідження експертам направити:
- матеріали цивільної справи №361/10957/21 (провадження № 2/758/653/23) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання боргу недійсним;
- оригінал боргової розписки від 01.06.2019;
- оригінал вимоги про повернення коштів від 07.06.2021.
Роз'яснити учасникам справи вимоги ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Леся БУДЗАН