Справа №:755/1748/24
Провадження №: 2-з/755/45/24
"02" лютого 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В. вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, яка подана до суду ОСОБА_1 , до відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
30 січня 2024 року (вх.№5600) представник заявника ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №967062180000, придбану під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; до набрання чинності судовим рішенням заборонити відповідачу ( ОСОБА_3 ) вчиняти будь-які дії, щодо відчуження квартири за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №967062180000»
До заяви долучено наступні документи: квитанція про оплату та квитанція про надсилання стороні ОСОБА_3 .
30 січня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позов передано в провадження судді Савлук Т.В.
31 січня 2024 року вказану позовну заяву було передано судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
Суддя, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову на предмет дотримання заявником загальних вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми звернення та повноважень на здійснення представництва інтересів осіб, які звертаються до суду, приходить до наступного висновку.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини перша та друга статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно ч.1, 3, ч.4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Аналіз судової практики Верховного Суду дає підстави вважати, що статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Правовий висновок викладений в ухвалі Верховного суду від 01 березня 2018 року у справі 910/3483/17, та в ухвалі від 17 жовтня 2018 року у справі 3916/1059/18.
Із наведеного нормативного регулювання випливає, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу.
За встановлених обставин, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення представнику заявника ОСОБА_1 подану до суду заяву про забезпечення позову, за відсутності долучених до заяви доказів, які підтверджують повноваження представника заявника, серед іншого належним чином оформленого ордеру адвоката та договору про надання правової допомоги, що дає підстави застосувати наслідки, передбачені ч. 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статями 2, 58, 60, 260, 261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву про забезпечення позову, яка подана представником заявника ОСОБА_1 , до відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.