Справа № 695/378/24
номер провадження 2-н/695/23/24
01 лютого 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із вимогами ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей не дотримані вимоги ст. 163 ЦПК України, оскільки до заяви про видачу судового наказу в обґрунтування заявлених вимог про стягнення аліментів не додано жодних доказів, які б підтверджували факт проживання дітей разом із заявником, яка крім іншого проживає за кордоном: м. Переворськ, Польща. Так само не додано й жодних доказів на підтвердження факту проживання як заявника, так і дітей саме за вказаною в заяві про видачу судового наказу адресою місця проживання заявника.
За змістом ч. 5 ст. 183 СК України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає у визначеному Законом порядку.
Таким чином, вбачається, що до заяви про видачу судового наказу не додано документів або їх копій, що підтверджують обставини щодо проживання неповнолітніх дітей разом із заявником, якими заявник обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей на свою користь.
Крім того, в заяві про видачу судового наказу заявник вказала, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в м. Золотоноша Черкаської області з батьками боржника.
З викладеного вище вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо права вимоги стягнення аліментів на утримання дітей, отже, вимоги заяви не є безспірними, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Роз'яснити заявнику, що вона має права звернутися до суду з вимогою про сплату аліментів в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 165, 166, 261, 353, 355 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя К.М. Ушакова