Справа №534/1051/23
Провадження №1-кс/534/31/24
19 грудня 2024 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023175520000132 від 28.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України про арешт майна,
встановив:
До Комсомольського міського суду Полтавської області з клопотанням звернувся начальник Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 в якому порушує питання про накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження на квартиру загальною площею 54.1 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Виходячи із змісту внесеного клопотання, у провадженні СД відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження
N? 12023175520000132 від 28.05.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 27.05.2023 ( точного часу в ході досудового розслідування не представилось можливим) ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, прибув до Кам'янського водосховища неподалік с. Келеберда Кременчуцького району Полтавської області.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_6 , за допомогою прогулянкового моторного судна «Крим» заводський №25860, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 з двигуном «Mercury» № OR353292, 20 к.с., зайшов до території нерестовища Кам?янського водосховища (р. Дніпро, поблизу с. Келеберда Кременчуцького району Полтавської області), де знаходячись на вказаній водоймі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, використовуючи заздалегідь придбані та підготовлені належні йому дві сітки типу «парашут» та ехолот марки «Humminbrd Helix 9MSI+G4N», в період нересту, здійснив незаконний вилов риби, після чого близько 14 год 50 хв 27.05.2023 був виявлений працівниками відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль».
Таким чином, ОСОБА_6 , у результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - риболовними сітками, порушив вимоги п. 4.1 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Міністерством аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_6 незаконно добув рибу по видам та кількості: сом в кількості 3 штук, вартістю 5 117 грн за 1 екземпляр, на загальну суму 15 351 грн; лящ в кількості 1 штука, вартістю 1 649 грн за 1 екземпляр, на загальну суму 1 649 грн; плоскирка в кількості 22 штуки, вартістю 1 564 грн за 1 екземпляр, на загальну суму 34 408 грн; карась сріблястий в кількості 31 штука, вартістю 1581 грн за 1 екземпляр, на загальну суму 49 011 грн, які відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, добуваючи велику кількість водних біоресурсів згідно «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням
Законодавства про природно-заповідний фонд України», затверджених Постановою КМУ №1209 від 21.11.2011 на загальну суму 100 419 грн 00 коп.
Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № CE-19/111-23/55966-ФХЕД від 08.01.2024, внаслідок незаконного вилову 27.05.2023 ОСОБА_6 зазначених вище видів риби охоронюваним законом інтересам завдано шкоду на загальну суму 100 419 грн 00 коп., яка враховуючи критерії, визначені постановою Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17«Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» (за критерієм «вилов риби в період нересту»), - є істотною.
ОСОБА_6 15.01.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.
Під час досудового розслідування встановлено заподіяння вчиненим підозрюваним ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 100 419 грн 00 коп.
Під час досудового розслідування прокурором у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання .
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_4 заперечував проти вказаного клопотання, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність, оскільки вартість квартири на яку просить накласти арешт прокурор значно перевищує розмір шкоди зазначеній в позовній заяві.
З'ясувавши думку прокурора, який підтримав клопотання про арешт майна, представника власника майна, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з приєднаних до клопотання матеріалів, ОСОБА_6 15.01.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.
Під час досудового розслідування встановлено заподіяння вчиненим підозрюваним ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 100 419 грн 00 коп.
Під час досудового розслідування прокурором у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 100419 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.
З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1ст. 171 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5ст. 132 КПК України).
Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3ст. 171 КПК України).
Як зазначає прокурор, необхідність застосування арешту вказаного майна полягає у забезпеченні цивільного позову.
Згідно з ч. 1 ст.170КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено в ст.171КПК України вказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного й сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоровя чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7.11.2013 року у справі "Бєлоусов проти України" зазначив, що будь-яке втручання згідно з п.1 ст. 8 конвенції повинне бути виправданим у розумінні п.2 як таке, що здійснюється "згідно із законом" і є "необхідним у демократичному суспільстві" задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання "згідно із законом" вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст. 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів.
Як вбачається з самої позовної заяви, ціна позову складає 100419 грн при цьому прокурор просить накласти арешт на квартиру загальною площею 54.1 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .
Відповідно до договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_6 придбав 04.10.2019 вказану квартиру у ОСОБА_7 вартість якої склала 945 468 грн.
Будь-які докази щодо вартості майна про накладення арешту на яке клопоче прокурор станом на час розгляду клопотання, в клопотанні не зазначено і матеріали клопотання не містять.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
У той же час, у клопотанні про накладення арешту на майно прокурором не зазначена вартість квартири на яку просять накласти арешт, не доведено, що накладення арешту на вказану квартиру є співмірним з розміром заподіяної шкоди, з огляду на що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст.131-132,170,171,350, 369-372,376 КПК України, суд -
В клопотанні начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023175520000132 від 28.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України про арешт майна- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1