Справа №534/129/24
Провадження №1-кс/534/32/24
19 січня 2024 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця селища Козельщина Козельщинського району (нині Кременчуцького району) Полтавської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, працюючого охоронцем ТОВ «Козацька стрілка», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
встановив:
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернулася старша слідча з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Вказане клопотання вмотивовано слідчим тим, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
Досудовим розслідуванням установлено, що 18.11.2023 року у вечірній час доби (точної години слідству встановити не представилось можливим), ОСОБА_5 , перебуваючи на кухні будинку АДРЕСА_1 , за запрошенням ОСОБА_7 , побачив раніше знайому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, вчинених щодо особи яка не досягла чотирнадцяти років.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучим достовірно обізнаним, про те що потерпіла не досягла чотирнадцятирічного віку, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ліг на піч з малолітньою потерпілою ОСОБА_8 та за добровільної згоди останньої, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка в силу малолітнього віку не здатна була в повній мірі усвідомлювати характер та значення вчинюваних відносно неї дій, що повністю виключало можливість ОСОБА_8 чинити опір, та в подальшому здійснив вагінальне проникнення в тіло останньої своїм статевим членом.
За вказаним фактом ОСОБА_9 25.11.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурор аргументуючи внесене клопотання та зазначаючи про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наполягав на продовженні застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурором наголошено, що підставою продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думки прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали судової справи, матеріали кримінального провадження у контексті розгляду зазначеного вище клопотання, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, надавши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення , враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, дійшов таких висновків.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з представлених суду матеріалів, в провадженні відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170520000872 від 24.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження о 06 год. 45 хв. 25.11.2023 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР від 24.11.2023; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 від 24.11.2023; оглядом місця події від 25.11.2023; оглядом предмета від 25.11.2023; постановою про залучення законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_11 від 25.11.2023; показаннями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 25.11.2023; показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 25.11.2023; показаннями свідка ОСОБА_10 від 25.11.2023; протоколом проведення слідчого експерименту за участі законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_11 від 25.11.2023; протоколом проведення слідчого експерименту за участі малолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 25.11.2023; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 25.11.2023, висновками судових експертів та іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), аналогічний правовий висновок викладено також у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18), та у інших справах.
Враховуючи зазначені критерії, докази, додані до клопотання та пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.
Клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано прокурором можливістю ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд погоджується із наведеними прокурором обґрунтуваннями наявності ризиків щодо можливості обвинуваченого переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177,178,197,199 КПК України, статей 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Суд враховує, що підозрюваний перебуваючи на волі через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочин, який йому інкримінований передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а тому ОСОБА_5 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин.
Окрім цього, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 схильний до вживання спиртних напоїв, має товариські відносини з сім'єю малолітньої потерпілої, а тому з метою сумісного вживання спиртних напоїв, може продовжити приходити додому до сім'ї ОСОБА_12 та вступати в статевий зв'язок з ОСОБА_8 тим самим продовжувати свою злочинну діяльність, що є неспростовним ризиком незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків.
За таких обставин, суддя приходить до переконливого висновку щодо можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від слідства та суду, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків, з огляду на те, що зазначені у клопотанні ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ст.177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати на даний час.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а також доводи прокурора вказують на ті обставини, що, ризики, заявлені при обранні запобіжного заходу не зменшилися на час розгляду даного клопотання. Інші менш суворі запобіжні заході не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що, на час розгляду даного клопотання ризики, заявлені при обранні міри запобіжного заходу не зменшились, клопотання підлягає задоволенню.
Згідно частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, суд прийшов до переконання про наявність підстав не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,199,309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування без визначення застави до 25 лютого 2024 року з утриманням ДУ "Полтавська установа виконання покарань (23)" в м. Полтава.
В клопотанні захисника ОСОБА_4 про застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту- відмовити.
Ухвала слідчого судді, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй повного тексту судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1