Номер провадження: 11-сс/813/328/24
Справа № 522/828/24 1-кс/522/360/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
01.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 392, 396 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного суду та просить скасувати технологічні документи про призначення Приморським районним судом м. Одеси слухання справи №522/828/24 (1-кс/522/360/23) та зазначає, що місцевим судом порушуються вимоги ст.306 КПК України.
Перевіривши скаргу ОСОБА_3 та доводи останнього, суддя-доповідач приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимогами ст.369 КПК України визначено види судових рішень та відповідно статтею 309 КПК визначено вичерпний перелік рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, під час досудового розслідування.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Апеляційний суд враховує положення ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Тобто, саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку та переліку судових рішень, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п.8 ч.1 ст.129 Конституції України - забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм Конституції України, кримінального процесуального закону та правових висновків Конституційного суду України вказує на те, що конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, що регламентовано положеннями ст. 55 Конституції України та ст.ст. 24, 309 КПК.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за зверненням ОСОБА_3 , суддя-доповідач враховує той факт, що апеляційна скарга останнього не містить посилання особи яка її подає на те, яке саме судове рішення оскаржується, що позбавляє суд прийняти до провадження таке звернення. Водночас зі скарги можна дійти висновку, що ОСОБА_3 фактично намагається оскаржити дії слідчого судді місцевого суду в частині призначення його скарги з недотриманням положень ст.306 КПК, тобто рішення, яке не може бути предметом апеляційного перегляду.
За наведених обставин, суддя-доповідач не вбачає підстав для відкриття апеляційного провадження.
Стаття 399 КПК визначає алгоритм дій судді-доповідача у разі надходження апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, у відповідності до якого визначена можливість залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження.
Разом з тим, діючим КПК не передбачено дії судді-доповідача в разі оскарження не судового рішення в розумінні положень ст.369 КПК, а будь-яких інших дії суду/слідчого судді. Крім того, положеннями ст.309 КПК законом визначено вичерпний перелік рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному, до яких не відноситься рішення про призначення справи до розгляду, відкладення або перенесення такого розгляду.
За таких обставин, суддя-доповідач керується положеннями ч.6 ст.9 КПК, враховує загальні засади Кримінального судочинства, передбачені ст.7 КПК, та застосовує положення ч.4 ст. 399 КПК, якою регламентовані підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ч.1 ст.5 КПК, яка визначає, що апеляційний суд зобов'язаний прийняти рішення згідно з положеннями КПК, чинними на момент прийняття такого рішення та, виходячи зі змісту ст.309 КПК, яка містить вичерпний перелік судових рішень, які відповідно до діючого КПК, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, виконуючи вимоги ч.4 ст.399 КПК, суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Відмовляючи у відкритті провадження, суддя-доповідач звертає увагу апелянта на те, що права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст. 55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, звернення ОСОБА_3 , в якому не вказується незгода з конкретним рішенням суду, не підлягає розгляду апеляційним судом.
Одночасно суддя-доповідач вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі постановлення слідчим суддею рішення по суті його скарги, з яким він не буде згоден, він вправі звернутися з апеляційною скаргою у передбаченому законом порядку.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 по справі №522/828/24 (1-кс/522/360/23).
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом зі зверненням та долученими до нього матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2