Дата документу 02.02.2024Справа № 554/8620/22
Провадження № 1-кп/554/111/2024
02 лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12022170460000214 від 07.06.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
03 червня 2022 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою м.Полтава, вул. Сакко, 16-В, діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою заволодів велосипедом марки "Україна" чорного кольору, який належить ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним велосипедом на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому матеріального збитку на суму 1500 гривень.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Розкаяння та прохання щодо міри покарання не висловив.
Захисник обвинуваченого просив призначити покарання із застосуанням ст. 69 КК України з урахуванням його щирого каяття, відшкодування збитків та вчинення проступку неповнолітнім.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, направив заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, обвинуваченого просив суворо не карати, матеріальна шкода йому відшкодована.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.
Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до проступків.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, під наглядом у лікаря нарколога не перебуває, згідно досудової доповіді органу проюбації - його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Разом із тим, ОСОБА_4 перебуває під наглядом лікаря психіатра з 2018 року. Згідно акту судово-психіатричного експерта № 262 від 12.08.2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді змішаних розладів емоцій та поведінки. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_4 також не страждав хронічним психічним захворюванням, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляв ознаки змішаних розладів емоцій і поведінки. Вказаний психічний розлад не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу. ОСОБА_4 під дію ч.2, ч.3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Слід зазначити, що мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, характеристику його особи, з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчинення діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69 КК України суд не знаходить, оскільки ОСОБА_4 не розкаявся, перед потерпілим не вибачився, взагалі не знайшов слів у дебатах та останньому слові, а тому обставини, що пом'якшують покарання істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також суперечить ст.ст. 50, 65 КК України.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов не заявлений.
Мотиви інших рішень
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням експертів, в розмірі 755 гривень 12 копійок суд стягує з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Отже арешт майна слід скасувати.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 755 гривень 12 копійок витрат на залучення експертів.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме велосипед чорного кольору схожий на марку «Україна» - повернути власнику.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 07 липня 2022 року - скасувати.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1