Зіньківський районний суд Полтавської області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 526/4297/23
Номер провадження 1-кс/530/59/24
02.02.2024 р. м. Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні, в залі суду міста Зіньків, Полтавської області, заяву ОСОБА_3 про відвід судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.5 ст. 407 КК України, -
30.01.2024 року з Полтавського апеляційного суду за підсудністю надійшли матеріали заяви від ОСОБА_3 про відвід судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 , мотивуючи відвід тим, що є наявні об'єктивні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 .
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 для вирішення питання стосовно відводу.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Від судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд заяви без її участі, від представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд заяви без неї та без ОСОБА_3 участі, заяву підтримують. Від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд заяви без його участі.
Вивчивши заяву про відвід, суд вважає, що заява про відвід судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий - суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні : якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частина 1 статті 6 Конвенції визначила, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявляючи відвід судді, - обвинувачений ОСОБА_3 посилається на те, що суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 здійснює неналежний розгляд справи, а саме у ОСОБА_3 склалась думка, що суддя намагається якнайшвидше провести розгляд кримінального провадження без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, підставами для цього стало відмова ОСОБА_3 при встановленні порядку дослідження доказів у задоволенні йому клопотання про те, що він бажав би надати показання після допиту свідків, але суд не задовольнив його клопотання , що на його думку і викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 ..
Статтею 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Відповідно до ст. 321 КПК України, виключно головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Як вбачається з заявленого відводу, у заявника виникли сумніви в неупередженості та об'єктивності діяльності судді, а саме посилається на те, що суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 здійснює неналежний розгляд справи, що суддя намагається якнайшвидше провести розгляд кримінального провадження без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, підставами для цього стала відмова ОСОБА_3 у задоволенні клопотання щодо встановлення порядку дослідження доказів , а саме обвинувачений бажав щоб він був допитаний після допиту свідків , проте ніяких доказів щодо упередженості в розгляді справи суддею не надав, що не дає підстав стверджувати про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді кримінальних проваджень, та відповідно до норм КПК України не є підставою для його відводу.
Суд не вбачає необхідності у дослідженні технічного запису судового засідання за 12.12.2023, оскільки порядок встановлення дослідження доказів та самого допиту в судовому засіданні є процесуальною дією судді, та як зазначено вище, виключно головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, сумніви щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, процесуальні дії суду, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Враховуючи, що суду не надано доказів наявності підстав, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 , оскільки не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді кримінального провадження, а отже підстави для задоволення відводу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.75, 76, 80, 81, 107, 369-372,392 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.5 ст. 407 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1