Справа № 405/672/24
3/405/191/24
02 лютого 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючої судді Лук'янової О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 020696 від 29.01.2024 ОСОБА_2 , 29.01.2024 близько 20:00 год. в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_3 , а саме: словесно ображав та погрожував, що могло завдати шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом передання телефонограми його матері ОСОБА_3 (а.п. 14), клопотання про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
Відповідно до ст. 268 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення зазначеної вище норми та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.2 ст.173-2 КУпАП, на підставі чого суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обізнаної про місце і час розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Під час дослідження в судовому засіданні матеріалів справи судом встановлено невідповідність суті викладеного в протоколі порушення кваліфікації дій особи. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , в ході якої словесно ображав її та погрожував. Однак, посадова особа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області кваліфікувала його дії за ч.2 ст.173-2 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 цієї статті. При цьому, КУпАП не передбачено можливості перекваліфікації дій порушника, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом.
Таке формулювання є неконкретним і незрозумілим, оскільки не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять належним чином завіреної копії постанови суду з відміткою про набрання судовим рішенням законної сили в обґрунтування об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, зокрема щодо повторності вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При цьому, згідно зі ст.251 КУпАП на працівників поліції, як на осіб, що в силу ст.255 КУпАП уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі й за ст.173-2 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП мають бути додані до протоколу, та/або посилання на які повинні міститься в самому протоколі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Вказане свідчить про недотримання посадовою особою, якою було порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
постановив:
провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 020696 від 29.01.2024), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Олена Вікторівна Лук'янова