Справа №203/676/21
Провадження №2/0203/25/2024
30.01.2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
з участю:
-позивача ОСОБА_1 ;
-представниці позивача ОСОБА_2 ;
-відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
-представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа - П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, зміну черговості отримання права на спадкування,
1. 18 лютого 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа - П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, зміну черговості у спадкуванні. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що від 2002 року однією сім'єю мешкав з ОСОБА_8 у її квартирі АДРЕСА_1 . Позивач з ОСОБА_8 разом працювали та проводили дозвілля, їздили відпочивати, робили ремонт квартири. 2018 року остання захворіла, і позивач доглядав за нею, возив до лікарів тощо. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Спадщину після її смерті прийняв позивач та її рідний брат - ОСОБА_3 . Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем не менше п'яти років до дня смерті, зміну черговості у спадкуванні на другу чергу (т. 1 а.с.а.с. 1 - 7, 62).
2. 22 лютого 2021 року суд за заявою позивача забезпечив позов, заборонивши третій особі видавати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 61).
3. 30 березня 2021 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 (спадкоємець другої черги).
4. 15 травня 2021 року суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_9 (спадкоємець за заповітом).
5. 13 липня 2021 року позивач уточнив заявлений позов, зазначивши в якості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с.а.с. 139 - 146).
6. 23 липня 2021 року ОСОБА_3 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю. При цьому сама його реєстрація у квартирі померлої не може бути самостійною підставою для встановлення факту його постійного проживання з нею однією сім'єю (т. 1 а.с.а.с. 152 - 156, 158).
7. 16 лютого 2022 року позивач знову уточнив заявлений позов, зазначивши в якості відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та виключивши з числа відповідачів ОСОБА_9 (т. 1 а.с.а.с. 198 - 205).
8. 8 серпня 2022 року суд ухвалив постанову про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 248).
9. Позивач, його представниця у судовому засіданні підтримали заявлений позов, пояснивши, що від 2002 року позивач однією сім'єю мешкав з ОСОБА_8 у її квартирі АДРЕСА_1 . Позивач з ОСОБА_8 разом працювали та проводили дозвілля, їздили відпочивати, робили ремонт квартири. 2018 року остання захворіла, і позивач доглядав за нею, возив до лікарів тощо. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Спадщину після її смерті прийняв позивач та її рідний брат - ОСОБА_3
10. ОСОБА_3 , його представник, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у суді заперечували проти позову, пояснивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю. При цьому сама його реєстрація у квартирі померлої не може бути самостійною підставою для встановлення факту його постійного проживання з нею однією сім'єю.
11. Представник третьої особи до суду не з'явився, звернувшись із заявами про розгляд справи за його відсутності (т. 1 а.с.а.с. 79, 162).
12. Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №203/1294/21, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
13. Судом було встановлено, що 02.06.2003 позивач був зареєстрований і відтоді мешкав у квартирі АДРЕСА_1 разом з її власницею - ОСОБА_8 (т. 1 а.с.а.с. 8, 9, 13, 14, 19).
14. Від 2018 року ОСОБА_8 хворіла на гіпертонічну хворобу ІІІ ступеня (ризик дуже високий), цукровий діабет ІІ типу середнього ступеню важкості (вторинно-інсулінозалежний, субкомпенсований), ішемічну хворобу серця (дифузний кардіосклероз СН ІІА-Б, систолічна функція ЛШ збережена), хронічну хворобу нирок V ступеню (ШКФ-5 мл/хв) (поєднана нефропатія діабетична, гіпертензивна, ішемічна, сечовий синдром, вторинна еритропоетинзалежна анемія) (т. 1 а.с. 26).
15. У період від 18.09.2018 по 03.12.2019 ОСОБА_8 вісім разів проходила тривалі лікування в умовах стаціонару (т. 1 а.с.а.с. 27 - 36).
16. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла (т. 1 а.с. 12).
17. За життя (22.02.2013) ОСОБА_8 склала заповіт, яким заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 , а також гараж № НОМЕР_1 у гаражно-будівельному кооперативі «Світлофор 1» ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 133).
18. 8 вересня 2020 року позивач звернувся до третьої особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 за законом як спадкоємець четвертої черги (т. 1 а.с. 103-звор.).
19. 27 листопада 2020 року ОСОБА_9 також звернулася до третьої особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 за заповітом (т. 1 а.с. 112-звор.).
20. Того ж дня ОСОБА_3 також звернувся до третьої особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 за законом як спадкоємець другої черги (т. 1 а.с. 114-звор.).
21. 22 липня 2021 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/1294/21 (провадження №2/0203/763/2021) було ухвалене заочне рішення про визнання за ОСОБА_9 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.а. 84, 85 цивільної справи №203/1294/21).
22. Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
23. Згідно з частиною 1 статті 1222 ЦК спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
24. За правилами, встановленими статтею 1258 ЦК, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
25. Статтями 1261, 1262 ЦК визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
26. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
27. За приписами частини 3 статті 1268, частини 1 статті 1269 ЦК спадкоємець прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців від дня смерті спадкодавця.
28. Відтак після смерті ОСОБА_8 , з огляду на відсутність спадкоємців першої черги, найближчим за чергою спадкоємцем залишився її рідний брат ОСОБА_3 (друга черга), який 27.11.2020 звернувся до третьої особи з відповідною заявою, отже прийняв спадщину.
28. Відповідно до статті 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
29. Судом встановлено, що позивач з 02.06.2003 до дня смерті ОСОБА_8 постійно проживав з нею однією сім'єю, отже є спадкоємцем за законом четвертої черги.
30. При цьому зазначений факт підтвердився сукупністю доказів, зібраних судом протягом розгляду справи, а саме:
- фактом постійної безперервної реєстрації позивача у квартирі спадкодавиці, яка у той же період постійно і безперервно мешкала у цій же квартирі;
- фотокартками, на яких зображено спільний відпочинок позивача та ОСОБА_8 , спільного відвідування ними різноманітних заходів тощо (т. 1 а.с.а.с. 22 - 25);
- листом комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1» від 13.10.2020 №09/07-916, згідно у період від 22.08.2018 по 20.08.2020 (період, коли хвороба ОСОБА_8 набула тяжкого характеру) постійний догляд за нею у лікарні здійснював тільки позивач (т. 1 а.с. 26);
- довідкою комунального підприємства «Ритуал» Харківської міської ради від 21.08.2020 та накладною від 20.08.2020, згідно з якими усі витрати з поховання ОСОБА_8 поніс позивач (т. 1 а.с. 3 8);
- касовими чеками (оригінали яких зберігаються у позивача), які свідчать про придбання позивачем ліків, необхідних для лікування ОСОБА_8 (т. 1 а.с.а.с. 39 - 51);
- показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , згідно з якими позивач та ОСОБА_8 дійсно мешкали однією сім'єю як чоловік та дружина, разом придбавали речі в помешкання, робили у квартирі ремонт, мали спільний бюджет; позивач під час хвороби ОСОБА_8 доглядав її, купував ліки, супроводжував до лікарів тощо.
31. Згідно з частиною 2 статті 1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
32. Судом було встановлено, що позивач від 2018 року самотужки опікувався над ОСОБА_8 , яка через тяжку хворобу потребувала сторонньої допомоги, матеріально забезпечував її, надавав їй допомогу у придбанні потрібних ліків тощо.
33. Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе надати позивачеві право на спадкування після смерті ОСОБА_8 у другу чергу - нарівні з ОСОБА_3 .
34. Пояснення відповідачів (які завжди мешкали окремо від ОСОБА_8 ) та показання їхніх свідків не спростовують зазначеного вище висновку, а свідчать лише про їхні періодичні зустрічі з ОСОБА_8 . Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідачі протягом двох останніх років опікувалися, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу ОСОБА_8 , яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані, ними суду не надано.
35. З огляду на викладене суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.
36. При цьому суд вважає запропонований позивачем спосіб захисту цілком ефективним і без визнання права на спадщину, оскільки спір виник не з приводу набуття такого права, а з приводу можливості реалізувати його поза встановленою чергою.
37. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ), третя особа - П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, зміну черговості отримання права на спадкування задовольнити.
Встановити той факт, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини - від червня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надати ОСОБА_1 право на спадкування у другу чергу після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 2 лютого 2024 року.
Суддя М.О. Католікян