Ухвала від 01.02.2024 по справі 203/3336/23

Справа №203/3336/23

Провадження №1-кс/0203/559/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю:

-прокурора ОСОБА_3 ;

-підозрюваного ОСОБА_4 ;

-захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дочку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 317 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №42022040000000143,

УСТАНОВИВ:

1. 31 січня 2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із цим клопотанням, у якому зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у створенні злочинної організації, організації незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, незаконного збуту психотропних речовин, вчиненій злочинною організацією, а також організації або утриманні місць для незаконного вживання психотропних речовин, вчинених з корисливих мотивів, групою осіб.

2. 8 грудня 2023 ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному було продовжено запобіжний захід у виді утримання під вартою до 12.02.2024 без визначення застави.

3. Посилаючись на те, що закінчити розслідування у кримінальному провадженні у встановлений законом строк не доводиться можливим у зв'язку з необхідністю проведення додаткової кількості обов'язкових слідчих та процесуальних дій, на виконання чого знадобиться час, а також збереження відповідних процесуальних ризиків, слідчим ставиться питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування.

4. У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, додатково пояснивши, що досудове розслідування перебуває на завершальній стадії.

5. Підозрюваний, його захисниця у суді проти задоволення клопотання слідчого заперечували й просили змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт. Крім того, підозрюваний повідомив про те, що хворіє на ВІЛ, а також потребує реабілітації після політравми, яку він зазнав у квітні 2023 року.

6. Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисниці, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

7. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 12.05.2022 відкрите кримінальне провадження №42022040000000143. 30.01.2024 ОСОБА_4 вручене повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 317 Кримінального кодексу України.

8. 8 грудня 2023 ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному було продовжено запобіжний захід у виді утримання під вартою до 12.02.2024 без визначення застави.

9. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 18.03.2024.

10. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

11. Згідно з частиною 3 статті 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

12. Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному слідчий суддя відповідно до статті 178 КПК бере до уваги дані про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів, які наведені в клопотанні слідчого, досліджені під час розгляду клопотання і які підтверджують наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у разі доведеності вини підозрюваного, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

13. При цьому слідчий суддя також бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно з яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

14. Такими ознаками на думку слідчого судді продовжують бути тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

15. Відтак зазначені вище обставини дають достатні підстави допускати збереження існування низки передбачених частиною 1 статті 177 КПК ризиків, які враховувались при обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, незважаючи на завершальну стадію досудового розслідування.

16. Слід також врахувати, що відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

17. Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, ураховуючи зазначене вище, відповідно до статті 183 КПК вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

18. Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування справи, а також з метою попередження можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого.

19. При цьому твердження захисниці про необґрунтованість підозри та відсутність доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину є формальними та спростовуються наявними матеріалами кримінального провадження. Більше того, такі доводи є й суперечливими, оскільки підозрюваний та захисниця у судовому засіданні просили про обрання більш м'якого запобіжного заходу, який може бути застосований лише у разі наявності обґрунтованої підозри.

20. Твердження захисниці про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК та про можливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

21. Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжким, отже він розуміє тяжкість та строк покарання, яке йому може бути призначене в разі визнання винуватим, а також вагомість доказів підозри проти нього, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування.

22. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (пункт 2 частини 1 статті 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96).

23. Відомості про особу підозрюваного не спростовують обґрунтовані у клопотанні слідчого та встановлені судом об'єктивно існуючі у цьому провадженні ризики.

24. Повідомлена підозрюваним інформація про його захворювання на ВІЛ суд перевірити об'єктивно не може, оскільки відповідних доказів ним не було надано ані суду, ані органу досудового розслідування.

25. Травми, які зазнав підозрюваний у квітні 2023 року під час дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано у наданій суду виписці із медичної карти стаціонарного хворого. З огляду на це, а також те, що підозрюваного було затримано і позбавлено свободи одразу після виписки з медичного закладу, суд вважає за необхідне забезпечити йому відповідне медичне обстеження на предмет проведення реабілітації.

26. Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 18 березня 2024 року з утриманням у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України.

Зобов'язати прокурора (прокурорів) у кримінальному провадженні забезпечити протягом місяця від дня постановлення цієї ухвали проведення ОСОБА_4 медичних досліджень з приводу наслідків травм, про які повідомив підозрюваний (а також кваліфікованого лікування, у разі встановлення його необхідності), та перевірити інформацію про захворювання останнього на ВІЛ.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1