Ухвала від 31.01.2024 по справі 521/27871/23

Справа № 521/27871/23

Провадження № 2/522/3132/24

УХВАЛА

31 січня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 8575 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором № 84192-М від 03.09.2020, укладеним позивачем з ТОВ «Еквіфін Україна», правонаступником якого є ТОВ «Фінфорс", в загальній сумі 6 426 грн.

Також, 21.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 34962, про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості за кредитним договором №273462399 від 02.07.2020, укладеним позивачем з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Онлайн фінанс», в загальній сумі 20 342, 50 грн.

Крім того, 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 8574 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором № 1011119-А від 31.08.2020, укладеним позивачем з ТОВ «СС Лоун», правонаступником якого є ТОВ «Фінфорс", в загальній сумі 10 786, 50 грн.

Вважає, що такі виконавчі написи вчинені нотаірусом з порушенням вимог законодавства, а тому підлягають в судовому порядку визнанню такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 дану справу передано на розгляд за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.

За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи № 34962 від 21.05.2021, № 8575 від 14.05.2021 та № 8574 від 14.05.2021, які вчинені приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В.

При цьому, як слідує з позовної заяви, заявлені вимоги позивач обґрунтовує різними доказами, які стосуються різних виконавчих написів, що вчинені нотаріусом про стягнення з позивача заборгованості за різними кредитними договорами.

Отже, пред'явивши вимоги про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідними, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори, указані вимоги не є однорідними та такими, які нерозривно пов'язані між собою.

Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливимє. Під час розгляду справи суд має надати оцінку кожному виконавчому напису та документам, на підставі яких вони вчинені, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.

При цьому судом не встановлено наявності пістав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.

Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

За таких обставин, позов підлягає поверненню позивачу.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. 188 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

Попередній документ
116711568
Наступний документ
116711570
Інформація про рішення:
№ рішення: 116711569
№ справи: 521/27871/23
Дата рішення: 31.01.2024
Дата публікації: 05.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту