01 лютого 2024 р. м. Харків Справа № 520/13269/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі № 520/13269/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №520/13269/23 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення Головне управління Національної поліції в Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 р. апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі № 520/13269/23 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано скаржнику в його електронний кабінет 29.12.2023 року о 18:11.
08.01.2024 р. (через підсистему "Електронний суд") від Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 р. клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 520/13269/23 задоволено.
Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Харківській області строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснено Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені у порядку та у спосіб, що визначений в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 року.
Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали було надіслано скаржнику в його електронний кабінет 12.01.2024 року о 04:46.
Враховуючи дату отримання вказаної ухвали, останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 22.01.2024 року.
22.01.2024 року від Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 р. клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано скаржнику в його електронний кабінет 24.01.2024 року о 06:09.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 КАС України.
29.01.2024 року до суду від Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшло (зареєстровано 30.01.2024) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору від 25.01.2024 №2 на суму 1288,32 гривень.
Тобто, докази спати судового збору надані після закінчення строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги - на 7 день після спливу такого строку.
Згідно ч. 1 та ч.2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року “Надточій проти України” зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, Велика Палата Верховного Суду в цій справі наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір” конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі наведеного, сплата судового збору відповідачем не є особливою і непереборною обставиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №240/14867/21.
Також суд зазначає, що згідно наданої до апеляційної скарги платіжної інструкції №2 від 25.01.2024 року вбачається, що судовий збір було сплачено скаржником 26.01.2024 року. Натомість, із заявою відповідач звернувся через підсистему "Електронний суд" лише 29.01.2024 року. Відповідач не вказав належних обґрунтувань та доказів неможливості направлення його раніше.
За таких обставин, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи те, що відповідач пропустив встановлений судом строк усунення недоліків апеляційної скарги визначений ухвалою від 29.12.2023 року (з урахуванням ухвали суду про продовження строку від 11.01.2024 року), наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, що не позбавляє повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №520/13269/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис)З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк