31 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/274/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023
(головуючий - Кропивна Л.В., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі №911/274/17
за позовом Акціонерного товариства "Київмедпрепарат",
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
про стягнення 166 900 000, 00 грн,
12.01.2024 Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі №911/274/17 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
У поданій касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі №911/274/17, якою частково скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
За змістом пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі №911/274/17 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).
Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції України є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Міністерством юстиції України вживаються заходи для сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір». Враховуючи той факт, що за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції було порушено права органу державної виконавчої служби, що спричинило необхідність подання касаційної скарги та з огляду на значну кількість судових справ та складність прогнозування подальших фінансових надходжень, просить відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі. Зазначає, що у зв'язку з військовим станом на даний час у Міністерства юстиції України відсутні кошти на сплату судового збору.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Однак враховуючи, що передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі №911/274/17 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 2422,40 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити Міністерству юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі №911/274/17 залишити без руху.
3.Встановити Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй
До уваги учасників справи!
З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;
- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Касаційний господарський суд