№ 2- 4845
2010 рік
18 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом кредитної спілки «Придніпров'я» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, -
КС «Придніпров'я» 17 серпня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат. Позивач в своєму позові посилалися на те, що 31 березня 2008 року між ними та відповідачем було укладено кредитний договір та договір застави транспортного засобу і встановлено відсотки за користуванням цього кредиту, кредитні кошти відповідачу було надано, договір почав виконуватися. Але в порушення умов цього договору і закону відповідач перестали виплачувати проценти по договору, утворилася заборгованість, в добровільному порядку погашення заборгованості не відбулося. Вважають вказане незаконним і просили стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору: загальний борг в сумі 17868 грн. 22 коп. (залишок по кредиту 4162 грн., залишок по відсоткам 1624 грн. 30 коп., пеня 8390 грн. 13 коп., штраф 4629 грн. 04 коп.) та витрати на судовий збір 178 грн. 68 коп. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., а всього 18076 грн. 90 коп., задовольнивши їх позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснивши, що дійсно брав кредит і укладав договори кредиту та застави, в нього скрутне матеріальне становище і утворилася заборгованість, кошти він поверне і не заперечував проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем КС «Придніпров'я» та відповідачем ОСОБА_1 договору № 17-08 від 31 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав у позивача кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 30 березня 2009 року. На забезпечення вказаного кредитного договору було укладено договір застави придбаного відповідачем транспортного засобу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний повернути кредит позивачу у відповідності до графіку, що наведений у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною. В разі порушення позичальником обов'язку повернути кредитодавцеві кредиту відповідності до умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення сплати, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У випадку прострочення повернення сум наданого кредиту (в тому числі часткового повернення), та прострочення сплати процентів за користування кредитом відповідно до цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф незалежно від строку прострочення. Штраф сплачується в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати/стягнення.
Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору відправив на ім'я відповідача, позичальника, претензію про дострокове припинення своїх обов'язків через невиконання відповідачем умов договору. Претензія відповідачами була отримана.
В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору мається заборгованість в вигляді заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 17868 грн. 22 коп.. На вимогу позивача погасити вказану заборгованість в добровільному порядку, відповідачі відповіли відмовою.
Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.
Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi (крім договірних) домовленості i зобов'язання стосовно вiдповiдачiв відносно кредиту, предмета спору, а вiдповiдачi не довели незаконність дій позивача. Твердження можливе вiдповiдачiв про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиконанням умов договорів, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідачів.
Не може суд прийняти до уваги часткове заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об'єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КС «Придніпров'я» загальний борг в сумі 17868 грн. 22 коп. - це залишок по кредиту 4162 грн., залишок по відсоткам 1624 грн. 30 коп., пеня 8390 грн. 13 коп., штраф 4629 грн. 04 коп., а також витрати на судовий збір 178 грн. 68 коп. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., а всього 18076 грн. 90 коп.
Таким чином позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та витрат знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Придніпров'я» загальний борг в сумі 17868 грн. 22 коп. (залишок по кредиту 4162 грн., залишок по відсоткам 1624 грн. 30 коп., пеня 8390 грн. 13 коп., штраф 4629 грн. 04 коп.) та витрати на судовий збір 178 грн. 68 коп. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., а всього 18076 грн. 90 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -