справа № 2-12411/10
(заочне)
14 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого судді: Башмакова Є.А.,
при секретарі: Жук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
29 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач посилалася на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі, який 19 липня 2006 року було розірвано, про що зроблено відповідний актовий запис за № 60. Від даного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій вже виповнилося 18 років, але вона продовжує навчання на денній формі на контрактній основі. Позивач зазначила також, дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, матеріальну допомогу від батька вони не отримують, а сама позивач не в змозі утримувати дитину в повному обсязі, тому вона просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дитини на період її навчання терміном до 30 червня 2014 року, але не пізніше, ніж до досягнення нею 23 років, у розмірі ј частини щомісячного заробітку (доходів), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи здійснення стягнення з моменту звернення із позовної заяви до суду.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заяв про її відкладення та доказів про причини неявки суду не надав.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести у справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши надані докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 19 липня 2006 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 60 від 19.07.2006 року згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1 ОК № 045723, виданого 31 липня 2006 року.
Також судом встановлено, що сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2005 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття на користь її матері ОСОБА_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи стягнення з 04 квітня 2005 року.
На цей час ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 з 01 вересня 2009 року є студенткою курсу факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України платної форми навчання, що підтверджується довідкою, виданою даним вищим навчальним закладом та копією договору про підготовку фахівця на умовах зарахування понад плану прийому, наявними в матеріалах справи.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Сімейного Кодексу України.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з положень ст. 51 Конституції України та ст. 198 Сімейного Кодексу України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно положень ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Статтею 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що вирішуючи питання стосовно розміру аліментів, суд ураховує, стан здоров'я відповідача, його матеріальне становище, матеріальне становище дитини, наявність (відсутність) у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка (дружини), батьків, дочки, сина та вважає необхідним стягувати з відповідача на користь позивача аліменти, на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 23 років, починаючи стягнення з 29 липня 2010 року.
Суд роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. При цьому суд додатково роз'яснює, що згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
В силу ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, то він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому на підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення справи у розмірі 120 грн.
Крім того, згідно ст. 367 ЦПК України суд вважає необхідним дане рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3, 180, 181, 183, 191, 199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 169, 208, 209, 212, 214-215, 218, ст.367 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) аліменти на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2) на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період навчання терміном до 30 червня 2014 року, але не пізніше, ніж до досягнення нею 23 років, у розмірі ј частини щомісячного заробітку (доходів), але не меньш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 липня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць у розмірі ј частини щомісячного заробітку (доходів), але не меньш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков