Єдиний унікальний номер 205/507/24
1-кс/205/217/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кс/205/217/24 Справа № 205/507/24
31 січня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву скаржника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12022096120000049,
за участю:
в режимі відеоконференції:
скаржника ОСОБА_3
26 січня 2024 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12022096120000049.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_3 , як на підставу для відводу слідчому судді, посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а саме на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді. Так, заявниця вказує, що скаргу до слідчого судді на бездіяльність прокурора було подано 12 січня 2024 року та в супереч положенню ч. 2 ст. 306 КПК станом на 26 січня 2024 року не розглянута, будь-якої комунікації з секретарем судового засідання слідчого судді ОСОБА_4 або з його помічником вона не має, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості належним чином дізнатись про стан розгляду її скарги, що у своїй сукупності, на її думку, вказує на упередженість слідчого судді.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заяву та додатково зазначила, що проживає у м. Київ, а тому позбавлена можливості особисто приймати участь у розгляді скарги, у зв'язку з чим неодноразово намагалась зателефонувати помічнику судді, але слухавку ніхто не знімав, у зв'язку з чим вона була вимушена їхати з м. Київ у м. Дніпро для розгляду її скарги, який був відкладений.
Ознайомившись з вказаною заявою про відвід і викладені у ній доводи, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Слідчим суддею встановлено, що 15 січня 2024 року надійшла та передана слідчому судді ОСОБА_4 скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12022096120000049 разом з клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою слідчого судді від 15 січня 2024 року відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено судовий розгляд на 17 січня 2024 року.
Цією ж ухвалою витребувано з СВ ВП Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області матеріали провадження, необхідні для розгляду зазначеної скарги.
16 січня 2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява прокурора Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відкладення розгляду скарги у зв'язку з необхідністю надати матеріали кримінального провадження, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 24 січня 2024 року.
22 січня 2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про виклик та допит в судовому засіданні слідчої ОСОБА_6 , яке було задоволено, а 23 січня 2024 року надійшло клопотання про розгляд скарги в режимі відеоконференції.
24 січня 2024 року судове засідання з розгляду скарги не відбулось у зв'язку з ненаданням прокурором матеріалів кримінального провадження до суду та судове засідання було відкладено на 30 січня 2024 року про що повідомлено учасників судового розгляду.
Так, слідчий суддя погоджується з доводами заявника щодо тієї обставини, що зазначена скарга має бути розглянута слідчим суддею протягом 72 годин з моменту її надходження, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 306 КПК.
В той же час, відповідно до ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
З огляду на вищевказані положення кримінального процесуального Закону, слідчий суддя констатує, що повний, всебічний та об'єктивний розгляд скарги превуалює над обмеженнями у строках її розгляду, оскільки ухвалення судового рішення на підставі лише наданих скаржником матеріалів буде необґрунтованим, а також може призвести до подальшого оскарження зазначеного судового рішення та його скасування, що об'єктивно, вимагає додаткового часу та, як наслідок, може вплинути на реалізацію прав учасника кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що розгляд скарги ОСОБА_3 без наявних у слідчого судді матеріалів кримінального провадження не сприятиме завданню кримінального провадження, а тому затримка з розглядом її скарги, у даному випадку є обґрунтованою та узгоджується з загальними принципами кримінального процесуального законодавства, у зв'язку з чим такі дії слідчого судді не вказують на його упередженість під час розгляду скарги, що було б підставою для відводу слідчого судді.
В той же час, слідчий суддя наголошує на тому, що усі засоби зв'язку з працівниками апарату суду, в тому числі й з помічником слідчого судді ОСОБА_4 розміщені на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та, навіть у разі відсутності вказаної інформації, зазначена обставина не є підставою для відводу слідчого судді від розгляду скарги.
Як зазначено в пунктах 69-70 рішення ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року (Заява N 4785/02), застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді Б., певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
З урахуванням вказаного вище, слідчий суддя приходить до об'єктивного і однозначного висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду вищезазначеної зазначеної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 81, 371,372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12022096120000049 відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1