30.01.2024 Єдиний унікальний номер 205/956/24
Провадження номер 2-з/205/144/24
30.01.2024 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
29.01.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Одночасно з позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.2006 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 17430146 від 10.01.2007 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лопата О.О. за реєстром № 137, зареєстрованого в Державному реєстрі прав та їх обтяжень, індексний № 28907543 від 24.03.2016 року, номер відомостей про речове право 13845029, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 883841712101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що 01.02.2022 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якому вона передала відповідачу грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США на строк до 01.01.2024 року. Даний договір був укладений у простій письмовій формі, що підтверджується наявним у позивача оригіналом розписки. У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 363403090 від 26.01.2024 року відповідачу ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.2006 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 17430146 від 10.01.2007 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лопата О.О. за реєстром № 137, зареєстрованого в Державному реєстрі прав та їх обтяжень, індексний № 28907543 від 24.03.2016року, номер відомостей про речове право 13845029, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 883841712101. Позивач володіє інформацією, що відповідач намагається продати належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , третім особам, що зробить неможливим або суттєво ускладнить задоволення вимог позивача у разі задоволення її позову та виконання рішення суду. Для ефективного захисту її порушених прав та законних інтересів, з метою запобігання ухилення відповідачем від виконання рішення суду щодо стягнення суми боргу за договором позики, вважає за необхідне здійснити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Предметом спору є стягнення боргу за договором позики, зокрема грошові кошти у розмірі 10000,00 доларів США що є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Між сторонами дійсно існує спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з вказаним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна, внаслідок чого може бути істотно ускладнене чи взагалі унеможливлене виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того суду звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки нерухоме перебуває у його володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення заборони вчиняти певні дії до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.
Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Заборонити державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.2006 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 17430146 від 10.01.2007 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лопата О.О. за реєстром № 137, зареєстрованого в Державному реєстрі прав та їх обтяжень, індексний № 28907543 від 24.03.2016 року, номер відомостей про речове право 13845029, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 883841712101.
Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро, вул. Старокозацька, б.58, кабінет 213, ел. адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.
Копію ухвали, відповідно до ч. 2ст. 157 ЦПК України, до відома направити заявнику та відповідачам.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Курбанова Н. М.
.