Окрема думка від 25.01.2024 по справі 755/1740/20

"25" січня 2024 р.

ОКРЕМА ДУМКА

судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа № 735/1740/20, провадження № 1-кп/753/1022/24)

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2024 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України призначено судовий розгляду у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів.

При цьому в ході підготовчого судового засідання головуючим у справі - суддею ОСОБА_4 повідомлено про неможливість реалізації права на суд присяжних, при цьому вказано, що таке право обвинуваченому роз'яснено.

З таким рішенням не погоджуюсь та висловлюю окрему думку з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2020 року призначено судовий розгляд у складі суду присяжних і судовий розгляд проводився саме судом присяжних.

В подальшому, за поданням В.о. Голови Дніпровського районного суду м. Києва, яке мотивоване неможливістю призначити присяжних, а відтак неможливістю утворити склад суду для розгляду даного кримінального провадження, вказане кримінальне провадження направлено на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Так чином вбачається, що фактично у даному кримінальному провадженні до введення воєнного стану та набрання чинності ч. 10 ст. 615 КПК України було визначено склад суду за участю присяжних, а передача кримінального провадження з одного суду до іншого не свідчить про те, що склад суду - суд присяжних, не було визначено до введення воєнного стану.

Крім того, в ухвалі 04.12.2023 року, якою задоволено подання і дане кримінальне провадження направлено на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва зазначено: «Положення ч. 10 ст. 615 КПК України, згідно з якою кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально у складі трьох суддів, в даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки у цьому кримінальному провадженні склад суду за участю присяжних був визначений до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду і на підставі ч. 6 вказаної статті суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Визначення складу суду для судового розгляду кримінального провадження відноситься до питань, що підлягають вирішенню на стадії підготовчого судового засідання при ухваленні рішення про призначення судового розгляду.

Як вбачається з положень ст. 384 КПК України, зокрема , суд зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

При цьому повідомлення про право на суд присяжних з одночасним повідомленням про неможливість реалізації цього права не свідчить про належне роз'яснення права обвинуваченому на розгляд справи судом присяжних.

Також, відповідно до положень ст. 312 КПК України саме головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків. З урахуванням наведеного роз'яснення відповідних прав, зокрема, обвинуваченому, віднесено виключно до компетенції головуючого у справі і не може були реалізовано іншими членами колегії.

Враховуючи те, що головуючий у справі, якій було повідомлено про позицію двох інших суддів зі складу колегії щодо необхідності роз'яснення права на суд присяжних, фактично таке право не роз'яснила, а відтак обвинувачений ОСОБА_2 був позбавлений можливості висловити свою дійсну позицію щодо визначення склад суду та заявити відповідне клопотання, в ухвалі підготовчого судового засідання не могло бути ухвалено інше рішення, ніж здійснення кримінального провадження судом колегіально у складі трьох суддів.

Окремо необхідно відзначити, що кількість осіб, включених у список присяжних у Дарницькому районі м. Києва, є достатньою для можливості забезпечення створення суду присяжних для розгляду даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм закону, вважаю, що не роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_2 можливість та особливість розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних суперечить вимогам Кримінального процесуального закону.

Суддя ОСОБА_1