Справа № 946/41/24
іменем України
"01" лютого 2024 р. суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вища Рада Правосуддя, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою у якій просить ухвалити судове рішення, яким встановити юридичний факт - відсутність перебування судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_2 під злочинним контролем злочинної організації прокурора Сари О.В., починаючи з 01.06.2017.
Як зазначила заявниця у заяві, підставою для звернення є звільнення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з-під злочинного контролю злочинної організації прокурора Сари О.В..
Вивчивши подану заяву приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Юридичні факти - це фактичні обставини дійсності, з правовою моделлю яких пов'язано настання наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, а також цивільних правовідносин в цілому.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів, і такі факти повинні мати значення для охорони прав та інтересів особи, яка звернулася з відповідною заявою, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі N 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу постанові від 22 вересня 2021 рокув справі № 591/5199/20зазначив: «якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження».
З огляду на викладене, зміст заявлених заявником вимог, тобто факт, який необхідно встановити, не підлягає судовому розгляду, тобто дана заява не підвідомча суду. Зокрема, зазначений факт, про встановлення якого просить заявниця, жодним чином не породжує юридичних наслідків для неї, тобто від даного факту не може залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявниці, а також у контексті заявленого та мети (цілей), визначених заявницею, - є абсурдним.
Відповідно до ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи все вище викладене, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі ч.1 ст. 186 ЦПК України, а враховуючи ту обставину, що зазначені вимоги не підлягають судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.
Керуючись ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вища Рада Правосуддя, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Березніков