Справа № 947/4071/24
Провадження № 1-кп/947/710/24
31.01.2024 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчого судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12023162480001520 від 02.11.2023 року, та угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим від 30.01.2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина Російської Федерації, із вищою освітою, у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), офіційно не працевлаштованого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, разом з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Так, в проміжок часу близько з 19 год. 30 хв. по 20 год. 50 хв. 01.11.2023, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю родиною: дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, тобто розуміючи противоправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, під час побутового конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_5 , озброївшись перед цим двома кухонними ножами та утримуючи один в правій руці, інший в лівій, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» наніс ними декілька ударів в область життєво важливих органів, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки та живота з пораненням діафрагми, печінки, яке супроводжувалось правобічним гемопневмотораксом, яке згідно з п.п. 2.1.3 «к» та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом N? 6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Вказані умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
По кримінальному провадженню №12023162480001520 від 02.11.2023 рокуміж обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_9 , потерпілою ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_10 , 30.01.2024 року була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.
В угоді про визнання винуватості прокурор ОСОБА_10 , потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_9 виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 121 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення ОСОБА_6 наступного покарання: за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням статті 75 КК України та звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_10 в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримала умови укладеної угоди, просила її затвердити, оскільки умови угоди не порушують прав інших осіб, не становлять суспільної небезпеки і не загрожують інтересам держави.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з прокурором на призначення узгодженого покарання. Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства, судом та викладені в обвинувальному акті в кримінальному провадженні №12023162480001520 від 02.11.2023 року.Угоду про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_6 підтримав та просив її затвердити.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні надала згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 , прокурором ОСОБА_10 , та призначення ОСОБА_6 узгодженого угодою покарання.
Суд під розписку відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив ОСОБА_6 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Так, з тексту угоди украденої між прокурором та обвинуваченим вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 , прокурором ОСОБА_10 , та призначення ОСОБА_6 узгодженого угодою покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні; надавати покази у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Крім того, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Вид, міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України.
В ході судового розгляду, судом встановлені обставини, які пом'якшують покарання, зокрема, ОСОБА_6 вину визнає в повному обсязі, щиро кається у скоєні інкримінованого йому злочину, активне сприяння розкриттю злочину, вину визнав в повному обсязі, примирився із потерпілою, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Судом не встановлено підстави для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст. 474 КПК України.
За умовами ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_6 , наявності пом'якшуючих і відсутністю обтяжуючих обставин покарання, визнання своєї вини ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди укладеної між прокурором ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,373-374,392,393,394,395,473-475 КПК України, суд УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.01.2024 року, укладену між прокурором ОСОБА_10 і ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12023162480001520 від 02.11.2023 року.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_6 скасувати, звільнити його з під варти в залі суду.
В строк відбування покарання зарахувати період перебування ОСОБА_6 під вартою з 02.11.2023 року по 31.01.2024 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).
Речові докази: простирадло, чоловічі труси, два кухонних ножа, знищити.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст. ст. 473, 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1