Справа № 750/339/24
Провадження № 3/750/496/24
31 січня 2024 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Кузнєцова О.О., при секретарі Чернобай Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
01.01.2024 о 01 год. 20 хв. ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила стосовно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру - ображала нецензурною лайкою, чим завдала останньому психологічних страждань, унаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, незважаючи на те, що про розгляд справи була сповіщена належним чином та завчасно. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло, таким чином це дозволяє суду розглянути справу у відсутність цієї особи, оскільки положення ст. 268 КУпАП не містять вимоги щодо обов'язкової участі означеної особи при розгляді справи в суді.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Виходячи з наведеного формулювання ознак домашнього насильства, обов'язковими ознаками цього правопорушення є, по-перше, вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а по-друге, наявність наслідку таких дій: можливість завдання чи завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У ході розгляду справи судом досліджено наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 845523 від 01.01.2024, відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 845523 від 01.01.2024, пояснення ОСОБА_2 від 01.01.2024.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції без з'ясування та встановлення всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та з порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не може бути належним, допустимим та достатнім доказом вини.
При цьому, із аналізу вищевказаних норм також слідує, що під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Будь-яких об'єктивних доказів, в тому числі пояснень свідків, відеофіксацію тощо, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та могли довести об'єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять.
Більш того, згідно відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції здійснювалась оцінка ризиків, проте така в додатках до протоколу відсутні, всупереч Розділу ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 № 369/180. Долучена до протоколу копія термінового заборонного припису неналежної якості, яку взагалі неможливо прочитати.
При цьому, ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що матеріали справи складені по відношенню до ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства по відношенню до батька ОСОБА_2 не містять доказів вчинення такого адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 не охоплюються диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП і не становлять складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на його користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 01.01.2024 домашнього насильства відносно її батька ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як не доведено і наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст.173-2, ст.ст.245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП, за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя О.О. Кузнєцова