Справа № 496/2838/23
Провадження № 2/496/1312/23
(додаткове)
30 жовтня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Дягилева В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Калініченко Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії.
03.10.2023 року по вказаній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» задоволено - стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 49567,34 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.
19.10.2023 року від представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Калініченко С.М. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить поновити строк для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Заяву обґрунтовує тим, що в поданій до суду позовній заяві АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, поряд з іншими - витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. До позовної заяви було додано копію договору №137-ОЕМ про надання правової допомоги від 25.09.2020 року, згідно якого правова допомога АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надається АО «Перший Радник». Крім того, у позовній заяві було заявлено, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦК України. 03.10.2023 року по цивільній справі за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 , яка розглянута судом без участі представника позивача, було ухвалено рішення про задоволення позову. Про ухвалене судом рішення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» дізналось з його копії, яка надійшла до особистого кабінету позивача в підсистеми «Електронний Суд» 12.10.2023 року. Але вказаним судовим рішенням не вирішено питання про судові витрати, про які АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заявляло у позовній заяві, а саме щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надає Акт надання послуг №290 від 18.10.2023 року, що містить детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість. Причиною несвоєчасного подання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, з огляду на ухвалення судом рішення 03.10.2023 року без участі представника позивача, є те що про його існування позивачу стало відомо з копії, яка надійшла до особистого кабінету в підсистемі «Електронний Суд» 12.10.2023 року. Враховуючи поважність причин пропущення строку для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу у справі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заявляє про його поновлення.
Сторони до судового засідання не з'явились, а відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області, яке ухвалено 03.10.2023 року по цивільній справі за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії, позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» задоволено - стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 49567,34 грн та судовий збір у розмірі 2684 грн (а.с.44-46).
У позовній заяві представник АТ «ДТЕК Одеські електромережі» Калініченко С.М., окрім іншого, зазначив в попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, поряд з іншими - витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн, а також заявив, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Водночас, під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Калініченко С.М.
19.10.2023 року від представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» Калініченко С.М. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить поновити строк для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. До заяви адвокат Калініченко С.М. додав, зокрема, акт надання послуг №209 від 18.10.2023 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Представник АТ «ДТЕК Одеські електромережі» Калініченко С.М. в заяві про ухвалення додаткового рішення посилається на те, що повний текст рішення суду від 03.10.2023 року він отримав через систему «Електронний суд» лише 12.10.2023 року, що підтверджується скріншотом сторінки його особистого кабінету в підсистемі «Електронний Суд», внаслідок чого він був позбавлений можливості надати суду докази щодо розміру витрат на правничу допомогу у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Проаналізувавши заяву адвоката Калініченко С.М. разом з доданими до неї доказами, суд дійшов висновку, що строк на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат стороною позивача пропущений з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, ч. 8 якої передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Слід зазначити, що процедура відшкодування витрат на правничу допомогу є ідентичною як для цивільного, так і для інших видів судочинства, з невеликими відмінностями. Водночас, процесуальні вимоги до доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є тотожними для всіх видів судочинства. Зокрема, згідно з положеннями статей 137 ЦПК України, 126 ГПК України та 134 КАС України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; детального опису витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95). Насамкінець варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як встановлено судом, між АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» в особі генерального директора Фоменка О.В. (далі - Клієнт) та АО «Перший Радник» в особі Керівника Геза А.В. (Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати Клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученням останнього (а.с.24-26).
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору про надання правової допомоги приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами надання послуг. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг в день прийняття судом першої або апеляційної інстанції або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді відповідної інстанції або у випадку настання інших обставин, що зумовлюють припинення надання правової допомоги за договором. Акт наданих послуг містить детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих послуг (розмір гонорару). Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.
28.12.2022 року між АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» від імені якого діє Генеральний директор Григор'єва Д.І. та АО «Перший Радник» від імені якого діє Директор Геза А.В. було укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020 року, згідно з якою сторони за договором прийшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року (а.с.27).
З витягу із наказу про прийняття на роботу №4-к від 20.01.2021 року вбачається, що адвокат Калініченко С.М. працює на посаді адвоката з 21.01.2021 року за сумісництвом в АО «Перший Радник».
В рамках даної цивільної справи адвокат Калініченко С.М. діяв на підставі довіреності №74/2023, виданої Генеральним директором Григор'євим Д.І. 07.03.2023 року (а.с.22).
Відповідно до акту надання послуг №290 від 18.10.2023 року, складеному АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» в особі генерального директора Григор'єва Д.І. та АО «Перший Радник» в особі керівника Геза А.В. на виконання договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020 року та додаткової угоди №9 від 01.07.2021 року до договору,адвокатом Калініченко С.М. було надано наступні послуги: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з побідних спорів - 3 години - 3000 грн; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - 2 години - 2000 грн; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви, клопотання) - 5 годин - 5000 грн. Загальна вартість послуг склала 10000 грн.
Пунктом 2 акту надання послуг №290 від 18.10.2023 року встановлено, що гонорар виплачується виконавця в порядку і строки, передбачені додатковою угодою №9 від 01.07.2021 року до договору №137-ОЕМ від 25.09.2020 року.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що ціна позову, визначена представником позивача, становить 49567 грн 34 коп. Водночас заявлена вартість послуг адвоката становить 10000 грн, що складає близько 20% від ціни позову, що на думку суду, є завищеним розміром.
Проаналізувавши надані адвокатом Калініченко С.М. докази на підтвердження понесення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» витрат на професійну правничу допомогу, а також врахувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката Калініченко С.М., виходячи з того, що справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного провадження за одне судове засідання, представник позивача в засіданні присутнім не був, а направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
В той же час, відсутність заперечень з боку відповідача не може мати наслідком стягнення з нього витрат на правову допомогу в такому розмірі, що очевидно призведе до надмірного обтяження відповідача. В даному випадку суд звертає увагу, що дослідження судом співмірності витрат на правову допомогу здійснюється судом навіть у тому випадку, коли сам відповідач не надає будь-яких письмових заперечень.
Вирішуючи питання по суті, суд також бере до уваги висновки КГС ВС від 30.01.2023 року у справі №910/7032/17, при цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, суд провів належну правову оцінку наданих на підтвердження таких витрат доказів у їх сукупності, врахував визначений актом надання послуг розмір гонорару, оцінив обсяг наданих послуг та їх реальність, а також співмірність вартості послуг та дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» судових витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Керуючись ст. ст. 127, 133, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» Калініченко Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії - задовольнити частково.
Поновити представнику Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» Калініченку Сергію Миколайовичу процесуальний строк на подання доказів щодо розміру витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28-Б, код ЄДРПОУ 00131713) витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне додаткове рішення суду складено 03.11.2023 року.
Суддя Л.О. Пендюра