Справа № 496/4116/22
Провадження № 1-кп/496/93/24
25 січня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 14.09.2023 року провадження по зазначеному кримінальному провадженні було зупинено у зв'язку з розшуком обвинуваченого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою приводу останнього до суду для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
25.01.2024 року, ОСОБА_4 було доставлено працівниками Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області в Біляївський районний суд Одеської області.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про відновлення провадження у справі та підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вказав, що він ні від кого не переховувався, він весь час перебував вдома та не знав про судові засідання, оскільки судові повістки не отримував. Просив відпустити його додому, щоб він продовжував працювати.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши клопотання прокурора, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 335 КПК України, у разі оголошення розшуку обвинуваченого, судове провадження зупиняється до його розшуку.
Згідно ст. 191 КПК України, у разі затримання особи на підставі ухвали суду особа не пізніше тридцяти шести годин має бути доставлена до суду, який постановив таку ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Враховуючи те, що обвинуваченого доставлено працівниками поліції до суду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про відновлення провадження у справі, що передбачено ст. 335 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у злочині, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Суд погоджується з думкою прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений розуміє, що наразі він має незняту та не погашену судимість, засуджений до покарання з іспитовим строком, тому усвідомлює міру покарання, яка його чекає у разі визнання винним, у зв'язку з чим буде переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, останній не працює, не одружений, дітей не має, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки. Також ризик підтверджується тим, що обвинувачений неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин та був оголошений у розшук.
Другий ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному проваджені. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений проживає разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні, а також знайомий зі свідками, так як вони являються його сусідами, перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на них з метою примусу для зміни своїх показань.
Третій ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що обвинувачений раніше судимий за кримінальне правопорушення, а також неодноразово визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 173-2 КУпАП, тобто, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 зможе знову вчинити кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, звертає увагу на особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, а також на те, що він раніше судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має місця постійної реєстрації, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, а також неодноразове ігнорування ОСОБА_4 викликів у судові засідання, що в подальшому призвело до оголошення останнього у розшук, тобто його переховування від суду, а тому приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Щодо визначення розміру застави, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства, суд вважає недоцільним визначати йому розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 191, 193, 331, 371-372, 376, 392, 394-395 КПК України, суд -
Відновити провадження по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Скасувати розшук відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 25.01.2024 року по 24.03.2024 включно, з утриманням його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга подається на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 29 січня 2024 року.