Провадження № 2-а/679/7/2024
Справа № 679/1646/23
31 січня 2024 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Стасюка Р.М.,
секретаря судового засідання Плазій Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Нетішинської міської ради про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області №47 від 13.10.2023 року про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області № 47 від 13.10.2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
З вказаною постановою він не погоджується посилаючись на те, що його вину було встановлено фактично на підставі одного лише протоколу про адміністративне правопорушення, який є лише попереднім обвинувальним висновком і сам по собі, без зазначення інших доказів, не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові обставин, позивач просить визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.12.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, продав заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Належним чином повідомлений про день, час ті місце розгляду відповідач повторно свого представника в судове засідання не направив, причини неявки такого не повідомив. Відзив на позовну заяву від сторони відповідача не надходив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області №47 від 13.10.2023 року про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 20.08.2023 року близько 21 години 56 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції на спецлінію «102» та працівників медичної служби на лінію «103», а саме зателефонував та повідомив про те, що в магазині АТБ касир ОСОБА_2 звинуватила його у крадіжці, в ході розмови заявник повідомив про намір вистрибнути з 9 поверху. В ході перевірки працівниками поліції факту крадіжки та звинувачень у її вчиненні заявника було встановлено, що насправді даного факту не було.
З вказаною постановою позивач не погоджується, не заперечуючи факту здійснення ним повідомлення на спецлінії «102» та «103», вказує, що адміністративного правопорушення не вчиняв, а оскаржувана постанова винесена без належних та допустимих доказів його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Таким чином між сторонами виник спір щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Статтею 183 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб. Особа викликає поліцейського чи медичних працівників ніби то для зупинення вчинення правопорушення надання медичної допомоги, знаючи про те, що у цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, у тому числі.
Згідно ст.ст. 9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 на засідання адміністративної комісії подав письмові пояснення в яких зазначив, що неодноразово після купівлі продуктів харчування та інших товарів у магазині АТБ, що по АДРЕСА_2 його ображали касири та звинувачували в крадіжках, у зв'язку з чим він прийняв рішення вчинити самогубство вистрибнувши з дев'ятого поверху будинку. Про свої наміри повідомив працівників поліції та медичної служи зателефонувавши на номерами 102 та 103.
При цьому зазначено, що вина ОСОБА_1 доводиться даними протоколу та іншими матеріалами справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Постанова про адміністративне правопорушення складена відповідачем не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України у якості належного та достатнього доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б вказували на те, що позивач, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
За правилами п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об'єктивному розгляді справи зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки, матеріали справи не містять доказів того, що дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, поліція та медична служба. Матеріалами не доведено, що позивач викликаючи поліцію та медичну службу наперед знав, що в цьому немає ніякої необхідності, а через виклик діяв саме для задоволення особистих інтересів.
За наведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення № 47 від 13.10.2023 року підлягає скасуванню.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до положення ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Нетішинської міської ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 536,80 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-78, 139, 229, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Нетішинської міської ради про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області № 47 від 13.10.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нетішинської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: виконавчий комітет Нетішинської міської ради, юридична адреса: вул. Шевченка, 1, м.Нетішин, Шепетівський район, Хмельницька область, ЄДРПОУ 05399231.
Суддя Р.М. Стасюк