Справа № 216/605/24
Провадження 2/216/1253/24
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши позовну заяву адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зняття арешту з майна, -
26 січня 2024 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов цивільний позов адвоката Задерецького В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зняття арешту з майна, в якому представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно у виді 1/3 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була ОСОБА_2 , бабуся, яка прийняла спадщину так як була зареєстрована з померлим за однією адресою на момент його смерті, але не оформила своїх спадкових прав, та зняти (скасувати) арешт на це майно, та заборону на його відчуження, накладений постановами Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області. Крім того, просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звертається до суду з двома вимогами: майнового характеру (визнання права власності на спадкове майно) та немайнового (зняття арешту з майна).
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як роз'яснено в п.п. 10, 12, 13 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи позивач, в інтересах якого діє представник, не зазначив ціну позову за вимогу майнового характеру (визнання права власності на спадкове майно). Висновків щодо оцінки спадкового майна у виді 1/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем та його представником не надано. Тобто, не підтверджена дійсна ринкова вартість спадкового житлового будинку.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, представником позивача - адвокатом Задерецьким В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не визначено ціну позову, яка б відповідала вартості спадкового майна та не сплачено судовий збір із розрахунку дійсної вартості нерухомості.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічні положення щодо звільнення від сплати судового збору знайшли своє відображення в статті 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зобов'язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, а саме: сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 1211,20 грн.; надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову та визначити ціну позову, сплатити відповідно до цього судовий збір з врахуванням заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260,261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя Г. М. Чирський