Справа № 201/11204/23
1-кп/0203/434/2024
30 січня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження № 12023041030001679, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, з 3-ю групою інвалідності, розлученого, маючого на утримані неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, солдату 1-го взводу резерву рядового складу 1-ої роти резерву рядового складу, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
Наказом № 102-РС від 17 квітня 2023 року командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду солдата 1-го взводу резерву рядового складу 1-ої роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 .
Являючись військовослужбовцем Збройних сил України, ОСОБА_3 був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони носіння, вогнепальної зброї, вибухових пристроїв, вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов'язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння вогнепальної зброї та бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням вогнепальної зброї, бойових припасів слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - а в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Натомість, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти громадської безпеки за наступних обставин.
25.05.2023 приблизно о 23 год. ОСОБА_3 перебуваючи біля металевих гаражів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов предмет, який є вогнепальною зброєю та який є самозарядним гладкоствольним пістолетом виготовленим шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолету «Шмайсер», мод. ПСШ-790, № НОМЕР_3 , калібру 9 мм P.A. Knall, та шість патронів, які є бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., виготовленими саморобним способом з використанням капсульованих гільз пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на носіння, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій прямий умисел направлений на незаконне придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, 25.05.2023 приблизно о 23 год., ОСОБА_3 перебуваючи біля металевих гаражів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являється вогнепальною зброєю та бойовими припасами, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на носіння, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, підняв з землі та поклав до своєї сумки самозарядний гладкоствольний пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолету «Шмайсер», мод. ПСШ-790, № НОМЕР_3 , калібру 9 мм P.A. Knall, та шість патронів, які є бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., виготовленими саморобним способом з використанням капсульованих гільз пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., тим самим вчинивши придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Після цього, маючи при собі без передбаченого законом дозволу, самозарядний гладкоствольний пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолету «Шмайсер», мод. ПСШ-790, № НОМЕР_3 , калібру 9 мм P.A. Knall, та шість патронів, які є бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., виготовленими саморобним способом з використанням капсульованих гільз пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з 25.05.2023, носив при собі вищевказані предмети, тим самим вчинивши носіння вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
26.05.2023, у період часу з 00 год. 57 хв. до 01 год. 18 хв. працівниками поліції було проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, поблизу буд. 7, в ході якого ОСОБА_3 , добровільно надав для огляду та вилучення самозарядний гладкоствольний пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолету «Шмайсер», мод. ПСШ-790, № НОМЕР_3 , калібру 9 мм P.A. Knall, та шість бойових припасів, які є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., які він придбав та носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердив обставини його вчинення так, як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що 25.05.2023 приблизно о 23 год., перебуваючи біля металевих гаражів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов на землі пістолет та патрони, підняв їх та поклав до своєї сумки. Пізніше, під час проведення огляду місця події, добровільно надав працівникам поліції для огляду та вилучення зазначені пістолет та патрони. У скоєному щиро кається та просить суд суворо не карати.
Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз'яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, що підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та визнання предметів речовими доказами.
Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у носінні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, має інвалідність 3-ї групи, перебуває на індивідуальній програмі реабілітації інваліда, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, судом враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що його обтяжує, а також, думку прокурора, який вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії.
Поряд із цим, оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 остаточно призначається покарання у виді позбавлення волі, враховуючи дані про його особу, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає, покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 30 січня 2024 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/104-23/18565-БЛ від 08.06.2023 року в розмірі 3 824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривень 00 копійок.
Речові докази:
- сейф-пакет Експертної служби МВС № 5783693, який зберігається в камері схову ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити;
- CD-R диск, який надійшов у відповідь на запит №43/2-10574 від 31.05.2023 року, зберігати при матеріалах кримінального провадження №12023041030001679.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження відповідно до вимог ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1