Справа № 240/30226/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
30 січня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ковальчук І.А,
представника позивача: Білоуса Р.А.,
представника третьої особи: Котвицької Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет строку на стороні відповідача Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач) щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження №72929020 та зобов'язати його закінчити.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції враховано не більш старі борги, а і ті, які виникли після ППР №0180163-5133-0625 від 29.04.2020. Апелянт зазначає, що всі оплати були спрямовані податковим органом саме на погашення неіснуючого боргу по ППР №0180163-5133-0625 від 29.04.2020 на суму 181184 грн. Дане ППР є не узгодженим податковим зобов'язанням, а отже і не вважається податковим боргом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Предстанвик третьої особи заперечувалапроти задоволення апеляційної скарги позивача, просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі №240/3490/23 стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 69422,85 грн.
Згідно квитанцій №0514710001 від 23 травня 2023 року на суму 20000,00 грн, №0514710001 від 31 травня 2023 року на суму 15000,00 грн, №0514710001 від 15 червня 2023 року на суму 20000,00 грн., №0514710001 від 26 червня 2023 року на суму 14422,90 грн, позивач здійснила оплату в загальному розмірі 69422,90 грн.
Постановою від 03 жовтня 2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №72929020 з виконання виконавчого листа №240/3490/23, виданого 28 вересня 2023 року.
04 жовтня 2023 року від представника боржника - адвоката Білоуса Р.А. до відповідача надійшла заява про закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням судового рішення до відкриття виконавчого провадження. До заяви подано копії квитанцій про сплату боргу згідно судового рішення.
05 жовтня 2023 року державним виконавцем направлено запит до ГУ ДПС у Житомирської області з вимогою надати до відділу державної виконавчої служби інформацію чи дійсно ОСОБА_1 сплачено податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 69422,85 грн згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3490/23 та в разі погашення боргу зазначити дату надходження коштів.
10 жовтня 2023 року до відділу державної виконавчої служби надійшов лист від ГУ ДІС у Житомирської області №8090/5/061-30-13-02 від 06 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що згідно інтегрованих карток, які ведуться ГУ ДПС у фізичної особи ОСОБА_1 станом на 06 жовтня 2023 року наявна заборгованість, в тому числі у сумі 69422,85 грн, що зазначена у виконавчому листі №240/3490/23 від 28 вересня 2023 року.
17 жовтня 2023 року державним виконавцем до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі направлено запит з метою встановлення чи дійсно ОСОБА_1 на рахунок UA738999980314010512000006797, отримувач: УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача: 37976485 зараховані кошти зазначені в копіях квитанцій.
02 листопада 2023 року на адресу відділу ДВС надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області №05.1-08/8290 від 24 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що на рахунок з обліку надходжень UA738999980314010512000006797, відкритий за балансовим рахунком 3140 «Надходження до загального фонду місцевих бюджетів», зараховані наступні кошти сплачені ОСОБА_1 відповідно до наданих квитанцій.
03 листопада 2023 року державним виконавцем на адресу ГУ ДПС у Житомирської області повторно направлено вимогу про надання інформації чи дійсно ОСОБА_1 сплачено податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 69422,85 грн згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3490/23.
08 листопада 2023 року на адресу відділу ДВС надійшов лист ГУ ДПС у Житомирської області №8973/5/06-30-13-02 від 06 листопада 2023 року, з якого вбачається, що відповідно до даних інформаційних систем податкових органів ДПС станом на 06 листопад 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 316381,58 грн, а саме: з орендної плати за землю - 59780,79 грн, та податку на нерухоме майно - 256600,79 грн, у тому числі у сумі 69422,85 грн, що зазначена у виконавчому листі №240/3490/23 від 28 вересня 2023 року. Також повідомлено, що згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З метою захисту порушеного права, уважаючи бездіяльність по незакінченню виконавчого провадження, ОСОБА_1 подала цей позов до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Суд зазначив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин за позивачем рахується узгоджений податковий борг у сумі 63495,99 грн, який нею повністю не був сплачений.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не закінчення виконавчого провадження №72929020.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону Закон № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті третій цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником (частина 4 статті 19 Закону № 1404-VIII).
Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, обов'язковою умовою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі №240/3490/23 стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 69422,85 грн.
Згідно квитанцій №0514710001 від 23 травня 2023 року на суму 20000,00 грн, №0514710001 від 31 травня 2023 року на суму 15000,00 грн, №0514710001 від 15 червня 2023 року на суму 20000,00 грн., №0514710001 від 26 червня 2023 року на суму 14422,90 грн, позивач здійснила оплату в загальному розмірі 69422,90 грн.
Постановою від 03 жовтня 2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №72929020 з виконання виконавчого листа №240/3490/23, виданого 28 вересня 2023 року.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач уживав заходів для встановлення фактичного виконання виконавчого листа № 240/3490/23, виданого 28 вересня 2023 року Житомирським окружним адміністративним судом, а саме звернувся з запитом до ГУ ДПС у Житомирській області про надання інформації про сплату боргу.
Судом встановлено, що з листів та пояснень ГУ ДПС у Житомирській області, сплачена ОСОБА_1 сума 69422,90 грн зарахована в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення податкового грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Тобто, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу зарахуванням усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Подібна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №520/3683/20.
Щодо доводів апелянта про те, що податковим органом оплати були спрямовані саме на погашення неіснуючого боргу по ППР №0184354-5113-0625 від 20.05.2019 на суму 181184 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Так, апелянт вказує на те, що вказане податкове повідомленні-рішення є неузгоджене, тому борг по ньому відсутній.
Колегія суддів зазначає, що доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення №0184354-5113-0625 від 20.05.2019 позивачем не надано.
З наданої ГУ ДПС у Житомирській області інтегрованої картки ОСОБА_1 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судом установлено, що за 2018 рік за нею рахується заборгованість у сумі 28029,78 грн.
Згідно даних названої інтегрованої картки за 2019 рік, позивачу нараховано податкову заборгованість у сумі 259049,00 грн, яка складається з грошових зобов'язань нарахованих 27 лютого 2019 року у сумі 77865,60 грн та 25 вересня 2019 року у сумі 181184,00 грн.
При цьому суд зазначає, що сума 181184,00 грн не є податковою заборгованістю ОСОБА_1 , з огляду на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня у справі № 240/3490/2 (набрало законної сили 07 серпня 2023 року), яким установлено не узгодженість цього податкового зобов'язання.
ОСОБА_1 у 2019 році сплачено 79200,00 грн.
За 2020 рік згідно інтегрованої картки позивачу нараховано 101541,60 грн, а сплачено нею 83000,00 грн.
У 2021 році у позивача не збільшувалась податкова заборгованість, однак вона сплатила 22 лютого 2021 року 5000,00 грн.
За 2022 рік позивачу нараховано 153233,01 грн, а сплачено нею 22 лютого 2022 року 10000,00 грн.
У 2023 році нарахування не здійснювалися, однак позивач сплатила 119973,40 грн.
Підсумовуючи вище викладене, суд першої інстанції вірно встановив, що за період з 2018 року по 31 липня 2023 року позивачу було нараховано 360669,39 грн (28029,78 грн + (259049,00 грн - 181184,00 грн = 77865,00 грн) + 101541,60 грн + 153233,01 грн).
За аналогічний період позивачем було сплачено 297173,40 грн (79200,00 грн + 83000,00 грн + 5000,00 грн + 10000,00 грн. + 119973,40 грн)
Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин за позивачем рахується узгоджений податковий борг у сумі 63495,99 грн, який нею повністю не був сплачений.
Тому, ГУ ДПС у Житомирській області правомірно було направлено усі платежі, які надходили від позивача, на погашення боргу за минулі періоди, відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.
Таким чином, з наведеного вбачається, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 по справі №240/3490/23 не виконано, борг не погашений, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не закінчення виконавчого провадження №72929020.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.