Справа № 320/2327/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
31 січня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року,
Публічне акціонерне товаритсво "Укрнафта" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2021 № 0008240703 про застосування штрафу у розмірі 6040,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2021 № 0008240703 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5020 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже позивачем порушено вимоги пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового Кодексу України, в частині несвоєчасного надання щоденно Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуски) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер акцизного складу - 1000838) за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021. Відтак підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 22.10.2021 по 28.10.2021 ГУ ДПС у Одеській області проведена фактична перевірка акцизного складу ПАТ "Укрнафта", що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Корсунці, вул. Одеська 1-Б, АЗС "15/025.
У зв'язку з проведенням фактичної перевірки ПАТ "Укрнафта" та відповідно до вимог підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України ГУ ДПС у Одеській області позивачу було вручено запит від 19.10.2021 №14010/КПР/15-32-09-05-08 «Про надання пояснень та документального підтвердження».
29.10.2021 уповноваженими особами ГУ ДПС у Одеській області складено Акт фактичної перевірки №23472/15-32-09-05/00135390 (далі Акт перевірки), відповідно до змісту якого проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення: пункту 85.2 статті 85, підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України. Так, розпорядником акцизного складу № 1002969 несвоєчасно подано до центрального органу виконавчої влади Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 3 звітних доби за період з 18.12.2020 по 02.07.2021 року в кількості 4 електронних документи.
Також, податковим органом встановлено порушення товариством пункту 85.2 статті 85 ПКУ, що виявилося у ненаданні до перевірки у повному обсязі первинних документів, які є предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки.
На підставі акта перевірки № 23472/15-32-09-05/00135390 від 29.10.2021 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.11.2021 № 0008240703 про застосування штрафу у розмірі 6040,00 грн, яким встановив порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України.
Позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням про результати розгляду скарги від №510/6/99-00-06 03-01-06 від 05.01.2023, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами підпунктів 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п.1911 статті 191 ПК України, на контролюючі органи покладено виконання таких функцій як: здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, до яких, зокрема, відноситься пальне; здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері пального; проведення роботи щодо боротьби з незаконним обігом пального.
Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження - розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження - розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження - розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показників паливо-роздавальних колонок та/або оливо-роздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, які затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 22.11.2017 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів» (далі - Постанова № 891), а саме пунктом 5 визначено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами; інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці.
Підпунктом 3 пункту 6 Постанови № 891 визначено, що на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про, зокрема, добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Наказом Міністерства фінансів «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі» № 944 від 27.11.2018 (далі - Наказ № 944) затверджено формат даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
Відповідно до пункту 1 розділу І Наказу № 944, єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.
Згідно пункту 1 розділу II Наказу № 944, реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2).
Відповідно до пункту 5 розділу II Наказу № 944, надсилання довідок до Реєстру: основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального містить таблицю 6 в якій відображається інформація про обсяги залишків пального, що знаходиться на акцизному складі в трубопроводах, тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15° С).
За приписами пункту 1281.3 статті 1281 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000,00 гривень за кожний неподаний електронний документ.
З акту перевірки № 23472/15-32-09-05/00135390 від 29.10.2021 вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС у Одеській області під час перевірки встановлено, що позивачем не своєчасно передані довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером 1002969 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Корсунці, вул. Одеська 1-Б, АЗС "15/025, у кількості 4 дні, чим порушено пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що товариством сформовано та подано наступні довідки:
- Довідка про зведені дані (обсяги пального) акцизного складу з уніфікованим номером № 1002969 за 18.12.2020 була відправлена (подана) ПАТ «Укрнафта» до Державної податкової служби України 19.12.2020 о 16:34:19 та згідно квитанції № 1 до Протоколу руху документу, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20.12.2020 о 19:19:19, та збережено на центральному рівні. Згідно з квитанцією №2 Документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 20.12.2020;
- Довідка про зведені дані (обсяги пального) акцизного складу з уніфікованим номером № 1002969 за 31.12.2020 була відправлена (подана) ПАТ «Укрнафта» до Державної податкової служби України 01.01.2021 о 18:49:26 та згідно квитанції № 1 до Протоколу руху документу, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 о 09:02:47, та збережено на центральному рівні. Згідно квитанції №2 Документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021;
- Довідка про зведені дані (обсяги пального) акцизного складу з уніфікованим номером № 1002969 за 01.01.2021 була відправлена (подана) ПАТ «УКРНАФТА» до Державної податкової служби України 02.01.2021 о 09:36:49 та згідно квитанції № 1 до Протоколу руху документу, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 09:02:26, та збережено на центральному рівні. Згідно квитанції №2 Документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021;
- Довідка про зведені дані (обсяги пального) акцизного складу з уніфікованим номером № 1002969 за 02.01.2021 була відправлена (подана) ПАТ «Укрнафта» до Державної податкової служби України 03.01.2021 о 16:07:41 та згідно квитанції № 1 до Протоколу руху документу, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 о 09:07:30, та збережено на центральному рівні. Згідно квитанції № 2 Документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021 направлялись позивачем до контролюючого органу у відповідності до приписів Податкового кодексу України та Порядку № 944, а саме не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Проте, незважаючи на своєчасне подання позивачем вказаних зведених даних про залишки пального за означені дні, з незалежних від Товариства причин, відповідні довідки зареєстровані в реєстрі із запізненням.
Положеннями п. 109.1 ст. 109 ПК України передбачено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідачем не було надано належних і допустимих доказів, які б доводили факт протиправності дій позивача у зв'язку з поданням до податкового органу даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, відповідальність за яке передбачена пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, у тому числі вини позивача у несвоєчасному поданні таких документів в електронному вигляді.
Чинним законодавством України передбачено обов'язок розпорядника акцизного складу вчасно направляти у електронному вигляді дані про фактичні залишки пального, але не встановлено відповідальності такого розпорядника за належну роботу комп'ютерної програми «М.Е.DOC.» та/або Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Отже, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що матеріалами справи підтверджена своєчасність (не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою) надсилання позивачем зведених за добу підсумкових облікових даних щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, а несвоєчасна реєстрація довідок сталась за відсутності вини платника податків, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від № 0008240703 від 30.11.2021 в частині нарахування штрафних (фінансові) санкцій на суму 4000,00 грн.
Стосовно ненадання у повному обсязі документів, то із розрахунку до оскаржуваного ППР вбачається, що штраф у подвійному розмірі у сумі 2040 грн за ненадання у повному обсязі документів до перевірки застосовано за повторне порушення, за яке було застосовано штрафну санкцію податковим повідомленням -рішенням від 08.11.2021 №0007240703.
Проте, зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суму м. Києва у справі №640/12982/22 та не має статусу узгодженого, а відтак, відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п. 121.1 ст. 121 ПК України.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко