П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/29735/23
Перша інстанція: суддя Васильків О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Одеській області командир взводу старший лейтенант поліції Котковський Олександр Олегович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05.09.2023 серії ЕАТ № 7675050,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Одеській області командир взводу старший лейтенант поліції Котковський Олександр Олегович, в якому просив суд:
- скасувати постанову серії ЕА №7675050 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.;
- закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову вказував, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням встановленого порядку та на підставі недопустимих доказів. Позивач був безпідставно зупинений, копію постанови йому не було вручено, також позивач керував електроскутером з потужністю мотора 800 Вт, для чого права та документи про реєстрацію не потрібні, а тому в діях позивача відсутній склад правопорушення.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач, посилається на правомірність оскаржуваного рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАТ № 7675050 від 05.09.2023 року о 21:34:54 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. З вказаної постанови вбачається, що позивач, 05.09.2023 року о 21:05:04 (м. Одеса, вул. Селекційна, 1) керував двоколісним т/з з електродвигуном та не мав права керування таким транспортним засобом та не мав реєстраційних документів та т/з, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування Т/З особою, яка не має права керування таким Т/З.
Дата розгляду справи: 05.09.2023 21:34:54. Місце розгляду справи: Одеська, Малиновський, м. Одеса, вул. Селекційна, 1.
Вказана постанова має відмітку про відмову особи, притягнутої до відповідальності, від отримання копії постанови.
З матеріалів відео фіксації, доданих до відзиву, не вбачається порушень розгляду адміністративної справи інспектором.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п.п. 2.1 «а», ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За приписами п. 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР.
Відповідно до п.1.10 ПДР України: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобі повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.
Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Позивачем в позовній заяві наголошено, що він повністю заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, так як він не є суб'єктом вчинення вказаних правопорушень, оскільки транспортний засіб електроскутер «AIMA POWER EAGLE», яким він керував, не є механічним транспортним засобом, адже має потужність двигуна 0.8 кВт, тобто менше ніж 3 кВт.
В матеріалах справи наявний технічний паспорт пристрою AIMA POWER EAGLE (а.с. 18 - зворот), з якого вбачається потужність мотору - 800 Вт.
Таким чином, транспортний засіб «AIMA POWER EAGLE» з потужністю електродвигуна 0.8 кВт, не належить до механічних транспортних засобів (на вказаний транспортний засіб не поширюється поняття механічного транспортного засобу), а тому особа, яка ним керує, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, працівником поліції не в повній мірі дотримано вимог закону, а саме ст. ст. 245, п. 1, ст. 247, ст.ст. 251, 280 КУпАП, не повно і не всебічно з'ясовано обставини адміністративної справи, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності визнається судом протиправною, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд, враховуючи припис ст. 139 КАС України, зазначає, що з відповідача Департаменту патрульної поліції мають бути стягнуті на користь позивача понесені позивачем судові витрати сплачений судовий збір при поданні позову до суду першої інстанції в сумі 536,80 грн (а.с. 5), сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 805,20 грн (а.с. 61), всього в сумі 1342 грн.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 139, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2023 року у справі №947/29735/23 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.09.2023 серії ЕА №7675050 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, сплачений судовий збір, в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень, 80 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 30.01.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький