31 січня 2024 року Справа № 480/4983/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4983/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач 1), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023 виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін ДГІС України) здійснити нарахування га виплату позивачу ОСОБА_1 , в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складаються з витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. За твердженням позивача, у спірний період він безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Однак, за спірний період виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100000 грн. з розрахунку на місяць. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки порушує права та соціальні гарантії позивача, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано у відповідача додаткові докази.
Представник відповідача - НОМЕР_2 прикордонного загону подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач у спірний період отримував у повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. Твердження представника позивача, що виплата відповідачем додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., фактично є визнання права позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 168. Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 грн зазначає, що абзацами 2 пунктів 1 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Враховуючи, що позивачем у спірний період завдань на лінії бойового зіткнення та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником не здійснювалось, відповідно підстави до виплати додаткової винагороди, збільшеної до 70000 грн. відсутні.
У подальшому, від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ 14321765), яка полягає у не повідомленні Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 (за 31 день місяця), з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін імені князя Володимира Великого ДПС України) (код СДРПОУ 14321765) здійснити повідомлення в повному обсязі Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 (за 31 день місяця), з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023
3) визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України) (код ЄДРПОУ 14321759), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу - ОСОБА_1 , у повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
4) зобов'язати - Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України) (код ЄДРПОУ 14321759) здійснити нарахування та виплату позивачу - ОСОБА_1 , в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період;
5) стягнути з відповідачів на користь позивача - ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складаються з витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн.
Ухвалою суду від 04.01.2024 визнано поважною причину пропуску строку на подання представником ОСОБА_1 заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог у адміністративній справі № 480/4983/23 та прийнято таку заяву до розгляду.
Також, вказаною ухвалою залучено до участі у розгляді справи № 480/4983/23 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі- відповідач 2) та було витребувано додаткові докази.
На виконання вимог ухвали відповідач 1 надав витребувані судом докази.
Відповідач 2, Військова частина НОМЕР_3 , повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходить військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (т.1 а.с. 19-20).
Згідно розрахункових листів позивача за спірний період йому нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі по 30000 грн. щомісяця (а.с. 21-23).
Вважаючи, що відповідачем протиправно додаткова винагорода у збільшеному розмірі за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 (за 31 день місяця), з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023 виплачувалась не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:
21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно з пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
Також в подальшому, Адміністрацією Державної прикордонної служби 09.12.2022 прийнято наказ № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».
Відповідно до п.2 цього наказу, до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцями у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Пунктом 3 вказаного наказу передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі у таких діях або заходів.
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Разом з цим, вказана постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 містить загальні умови отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу у спірний період була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30000 грн. (т. 1, а.с. 55-58).
Позивачем не оспорюється та не є спірними винесені накази про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн., вказане не є предметом розгляду даної справи.
Звертаючись із позовом до суду, позивач просить про захист свого права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
Водночас, за твердженням відповідача, у спірний період позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, не приймав, у зв'язку з чим збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась.
Суд акцентує увагу на тому, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов'язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, у спірному періоді позивач суду не надав.
Представник позивача зазначає, що позивач несе службу та бойові чергування, що на думку представника позивача є виконанням бойових завдань.
При цьому суд зауважує, що жодних конкретних фактичних даних (щодо того, які саме бойові завдання позивач виконував, дати, хто позивачу відавав відповідні бойові накази, з ким саме, коли і де він їх виконував, тощо) позивачем суду не повідомлено.
Суд наголошує, що відповідно до змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) лише у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Державної прикордонної служби України отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
При цьому факт проходження позивачем служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні не може безспірно свідчити про виконання військовослужбовцем бойових завдань, визначених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022.
Щодо посилання представника позивача на бойові чергування позивача як на доказ виконання бойових завдань суд враховує, що відповідно до п. 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628-АГ від 09.12.2022, визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, також включаються військовослужбовці, які безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).
Вказана норма не визначає, що вказане у ній бойове завдання, може полягати у формі бойового чергування. Разом з тим п. 2 вказаного наказу визначає вичерпний перелік бойових завдань, що можуть бути підставою для нарахування спірної додаткової винагороди, однак він не містить бойового чергування. Суд зазначає, що несення позивачем бойового чергування не передбачає завжди виконання бойових завдань. Як вже зазначалося судом вище, виконання бойових завдань повинно бути підтверджено в порядку визначеному наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022
Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що оплати за бойове чергування здійснюється у окремому порядку, а саме військовослужбовцям, які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, передбачених Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1391/27836; екіпажів літаків, вертольотів, кораблів, катерів, що виконують завдання з охорони державного кордону територіального моря та виключної (морської) економічної зони України, за час бойового чергування (бойової служби) виплачується винагорода в розмірі до 20 відсотків посадового окладу, обчисленого в установленому порядку за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704 на місяць.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що начальником відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_2 подавались рапорти про встановлення позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів:
- від 02.08.2022 вих. № 6/1910-22 за липень 2022 року за 13 днів (т. 1, а.с. 218-233);
- від 03.09.2022 вих. № 6/2086-22 за серпень 2022 року за 10 днів (т. 2, а.с. 10-22);
- від 25.11.2022 вих. № 6/2362 за вересень 2022 року за 30 днів (т. 1, а.с. 167-173);
- від 30.11.2022 вих. № 6/2187-22 за листопад 2022 року за 30 днів (т. 1, а.с. 244 -251).
Зазначені рапорти були надані відповідачем на вимогу суду.
Зі змісту вказаних рапортів вбачається, що вони складені на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 07.04.2022 № 1/644/СД, бойового розпорядження АДПСУ від 03.04.2022 № 57-Т, наказу ОУВ «Сіверськ» від 02.03.2022 № 12 - ДСК, бойового наказу начальника 105 ПРИКЗ від 09.04.2022 № 22-Т, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 21.07.2022 № 620/ДСК/ОКП, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 05.08.2022 № 783/ДСК/ОКП, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 19.09.2022 № 2273/ДСК/ОКП, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 10.10.2022 № 1531/ДСК/ОКП, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 26.11.2022 № 2004/ДСК/ОКП, бойового розпорядження начальника 105 ПРИКЗ від 27.11.2022 № 2104/ДСК/ОКП.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що за липень 2022 року відповідачем 1 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду з розрахунку 100 000 грн. пропорційно участі у відповідних заходах, а саме за 13 днів, що становить 29354,84 грн. (т. 1, а.с. 55). Саме така кількість днів (13) участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій, підтверджена рапортом начальника відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_3 .
Втім, матеріали справи не містять будь- яких доказів участі позивача у бойових діях та відповідних заходах у липні 2022 року, крім періоду зазначеного у вказаному рапорті.
Також, згідно розрахункового листа за серпень 2022 року позивачу додаткова грошова винагорода в збільшеному розмірі не нараховувалася та не виплачувалася (т. 1, а.с. 55).
Натомість, згідно рапорту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_3 від 03.09.2022 за вих. № 6/2086-22 позивач у серпні 2022 року приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій протягом 10 днів.
Відповідно до розрахункового листа позивачу за вересень 2022 року додаткова грошова винагорода в збільшеному розмірі не нараховувалася та не виплачувалася (т. 1, а.с. 56). Натомість, згідно рапорту начальника відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_3 від 25.11.2022 вих. № 6/2362 позивач у вересні 2022 року приймав участь у бойових діях і відповідних заходах загалом протягом 30 днів.
За листопад 2022 року року позивачу додаткова грошова винагорода в збільшеному розмірі не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується розрахунковим листом за листопад 2022 року (т. 1, а.с. 56). Разом з тим, згідно рапорту начальника відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_3 від 30.11.2022 вих. № 6/2187-22 позивач у листопаді 2022 року приймав участь у бойових діях і відповідних заходах протягом 30 днів.
Також за період січень - лютий 2023 року позивачу додаткова грошова винагорода в збільшеному розмірі не нараховувалася та не виплачувалася.
Водночас, матеріали справи не містять будь - яких доказів участі позивача у бойових діях та відповідних заходах у період січень -лютий 2023 року.
Разом з цим, суд враховує, що рішень, прийнятих за результатами розгляду рапортів про встановлення додаткової винагороди позивачу у серпні, вересні та листопаді 2022 року, зокрема, рішень про задоволення чи відмову у задоволенні цих рапортів, відповідач 1 суду не надав, у відзиві зазначив, що такі рішення не приймались, жодних доказів на спростування цих рапортів, зокрема службового розслідування щодо безпідставного складення зазначених рапортів та висновків за підсумками службового розслідування (наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тощо) не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_3 про встановлення позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70000 грн. у серпні, вересні та листопаді 2022 року фактично є нерозглянутими.
Суд враховує, що відповідно до вимог наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Судом встановлено, що наказів командира (начальника) про виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі не приймалося.
Водночас, саме наказ командира (начальника) позивача у розумінні пункту 1 постанови КМ України № 168 є підставою для здійснення виплати додаткової винагороди. Неприйняття такого наказу унеможливлює проведення спірних виплат.
Суд наголошує, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Оскільки питанню щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі має передувати прийняття рішення за наслідками розгляду відповідних рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу, а рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_2 прикордонним загоном (ВЧ НОМЕР_1 ) не розглянуто та будь-якого рішення начальником НОМЕР_2 прикордонного загону за наслідками їх розгляду не прийнято, суд з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_3 про встановлення позивачу додаткової винагороди у серпні, вересні та листопаді 2022, та зобов'язання відповідача розглянути згадані рапорти і прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин наданої судом. А тому позовні вимоги про зобов'язання нарахування та виплати відповідачем такої додаткової винагороди за вказаний період задоволенню не підлягають.
Втім, враховуючи відсутність будь-яких доказів участі позивача у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, у липні 2022 (крім днів, зазначених у рапортах начальника відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_3 , за які збільшена додаткова винагорода буда виплачена) та січні - лютому 2023, враховуючи також, що позивач суду про виконання таких завдань не повідомив, суд дійшов висновку про відповідність дій відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення (в тому числі і додаткової винагороди) позивачу у спірний період критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у наведеній частині позову.
Щодо позовних вимог до НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ), суд враховує пояснення відповідача 1, зі змісту яких вбачається, що відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України, які датовані 24.02.2022, окремі підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону, в тому числі і відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », передані в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_5 . Разом з тим, відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » продовжує перебування на фінансовому забезпеченні НОМЕР_2 прикордонного загону.
Тобто саме НОМЕР_2 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_1 ) відповідальний за нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, зокрема і збільшеної додаткової грошової винагороди.
При цьому, рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_3 наявні у НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ), оскільки їх копії на вимогу суду були надані саме цим відповідачем.
Також в матеріалах справи наявні вихідні листи НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) про направлення вказаних рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_3 на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) для прийняття по ним рішення, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги до НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Також суд зазначає, що за відсутності відповідних доказів про складення рапортів щодо участі позивача у бойових діях та відповідних заходах у липні 2022 року (крім днів, за які збільшена додаткова винагорода буда виплачена) та січні - лютому 2023 року, у суду відсутні підстави вважати, що мала місце бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) щодо неповідомлення НОМЕР_2 прикордонного загону про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або відповідних заходах.
Відтак, за наведених обставин, з урахуванням правового регулювання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів начальника відділу прикордонної служби «Глухів» Івана Андрощука від 03.09.2022 вих. № 6/2086-22 за серпень 2022 року, від 25.11.2022 вих. № 6/2362 за вересень 2022 року, від 30.11.2022 вих. № 6/2187-22 за листопад 2022 року в частині встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів у серпні, вересні та листопаді 2022 року.
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (пров. Громадянський, 6, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 14321759) розглянути рапорти начальника відділу прикордонної служби «Глухів» ОСОБА_3 від 03.09.2022 вих. № 6/2086-22 за серпень 2022 року, від 25.11.2022 вих. № 6/2362 за вересень 2022 року, від 30.11.2022 вих. № 6/2187-22 за листопад 2022 року в частині встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів у серпні, вересні та листопаді 2022 року та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко