30 січня 2024 рокусправа № 380/22175/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-1), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-2), у якому просить:
- зобов'язати відповідача-1 звільнити позивача з військової служби за сімейними обставинами (які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;) (підпункт "в" частини 2 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу").
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить строкову військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені Героїв Карпатської січі Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ). Вказує, що 23.03.2023 позивач звернувся до командування в/ч НОМЕР_1 із рапортом про звільнення в запас за підпунктом "в" ч. 2 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме: за сімейними обставинами - у разі виникнення права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин) у зв'язку з тим, що у нього є матір інвалід першої групи ОСОБА_2 .
24.06.2023 відповідач-1 листом за № 12/28753/23-ви повідомив позивача про те, що відсутні правові підстави для дострокового звільнення із строкової військової служби за сімейними обставинами, оскільки підставою для такого звільнення є, відповідно до пункту 251 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, відповідний акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаріатом у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Позивач вважає, що відповідач-1 безпідставно відмовив у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби, а тому звернувся із цим позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 26.09.2023 відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.10.2023 відповідач-2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому Адміністрація ДПС України заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що відповідно до пункту "в" ч. 2 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати. Разом із тим, сімейні обставини, за якими військовослужбовець строкової військової служби може бути звільнений, у разі виникнення у нього права на відстрочку під час проходження військової служби, визначені ч. 2 ст. 17 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Відповідач-2 наголошує, що мати позивача, ОСОБА_2 відповідно до довідки МСЕК від 21.09.2017 № 656227 є інвалідом І групи по зору підгрупи "Б" з дитинства. Відповідно до Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 18.05.2023, проведеного комісією Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, склад сім'ї військовослужбовця (призовника) на момент перевірки: мати - ОСОБА_2 , 1978 р.н., батько - ОСОБА_3 , 1976 р.н., сестра - ОСОБА_4 , 1998 р.н., сестра - ОСОБА_5 , 2000 р.н.
Також відповідач-2 зауважує, що ні до рапорту позивача, ні до адміністративного позову не додано доказів, що мати позивача не має інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства її утримувати, крім позивача, оскільки обов'язок щодо піклування про матір ОСОБА_6 , яка є інвалідом І групи по зору покладається як на її чоловіка, так і на повнолітніх дітей, зокрема, і на двох повнолітніх дочок, сестер позивача.
Із наведених підстав Адміністрація ДПС України просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
18.10.2023 відповідач-1 - військова частина НОМЕР_1 надіслала відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову, покликаючись на те, що згідно із пунктом "в" ч. 2 ст. 26 Закону № 2232-XII, військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати.
Сімейні обставини, за якими військовослужбовець строкової військової служби може бути звільнений, у разі виникнення у нього права на відстрочку під час проходження військової служби, визначені частиною 2 статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Відповідно до Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 24.05.2023 №1019/озп, який надійшов із Львівського обласного територіального центру комплектування, разом з ОСОБА_2 проживає її чоловік ОСОБА_3 .
Відтак, відповідач-1 зазначає, що позивач жодну із підстав для звільнення у своєму рапорті не зазначив, а також не надав жодних належних доказів, які б підтверджували наявність у нього правових підстав для звільнення з військової строкової служби.
У зв'язку із викладеним вище, військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходить строкову військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), що не заперечується сторонами.
Згідно із свідоцтвом про народження від 19.11.2003 серії НОМЕР_3 , матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.09.2017 серії 12 ААА № 656227 вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з дитинства має першу групу інвалідності зору, підгрупа "Б", потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 18.05.2023, проведеного комісією Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, склад сім'ї військовослужбовця на момент перевірки: мати - ОСОБА_2 , 1978 р.н., батько - ОСОБА_3 , 1976 р.н., сестра - ОСОБА_4 , 1998 р.н., сестра - ОСОБА_5 , 2000 р.н., місцем проживання яких є АДРЕСА_1 .
23.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача-1 із рапортом про звільнення з військової служби у запас за підпунктом "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з тим, що його матір ОСОБА_2 , є інвалідом І групи підгрупи "Б" по зору з дитинства, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою МСЕК від 21.09.2017 № 656227.
24.06.2023 командир військової частини НОМЕР_1 у листі за № 12/28753/233 відмовив ОСОБА_1 у звільненні з військової служби, вказавши, що наразі не має правових підстав для дострокового звільнення із строкової військової служби за сімейними обставинами, у зв'язку з тим, що відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин.
Вказана відмова також обґрунтована тим, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця разом з ОСОБА_2 проживає її чоловік - ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у звільнені з військової служби у запас за підпунктом "в" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону № 2232-XII строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Суд встановив, що позивач проходить строкову військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Пунктом першим ч. 2 ст. 17 Закону № 2232-XII передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.
У свою чергу, підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Так, згідно із п. "в" ч. 2 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати.
Аналіз наведених норм Закону № 2232-XII дає підстави для про те, що військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами у разі виникнення у них права на відстрочку за таких умов:
- якщо вони мають непрацездатних батька і матір;
- якщо вони мають одинокого непрацездатного батька чи одиноку непрацездатну матір;
- якщо вони мають непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник;
- якщо вони мають або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.
Як зазначено вище, згідно із Актом обстеження сімейного стану військовослужбовця від 18.05.2023, проведеного комісією Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, склад сім'ї військовослужбовця ОСОБА_1 на момент перевірки: мати - ОСОБА_2 , 1978 р.н., батько - ОСОБА_3 , 1976 р.н., сестра - ОСОБА_4 , 1998 р.н., сестра - ОСОБА_5 , 2000 р.н., місце проживання яких є АДРЕСА_1 .
Вважаючи, що наявність у матері ОСОБА_2 інвалідності І групи дає йому право на звільнення за п. "в" ч. 2 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", позивач 21.03.2023 звернувся до начальника із рапортом про звільнення його із строкової військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за його матір'ю - ОСОБА_2 , яка згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.09.2017 серії 12 ААА № 656227, потребує постійного стороннього догляду.
Відповідач-1 відмовив позивачу у звільненні зі строкової служби, з покликанням на ту обставину, що відповідно до Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 18.05.2023 разом з ОСОБА_2 проживає її чоловік - ОСОБА_3 , відтак, позивач не є особою, яка здійснює опіку чи піклування за матір'ю інвалідом І групи чи утримує матір відповідно до законодавства, оскільки існує інша працездатна особа, яка може здійснювати догляд за особою з інвалідністю - батько позивача.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача-1 із рапортом на звільнення від 21.03.2023, долучив до рапорту такі документи: копію пенсійного посвідчення матері № НОМЕР_4 , копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №656227, копію паспорта матері НОМЕР_5 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_3 .
Втім, звертаючись до відповідача-1 із рапортом від 21.03.2023 про звільнення з військової строкової служби за сімейними обставинами на підставі п. "в" ч. 2 ст. 26 Закону №2232-XII, позивач не надав доказів того, що саме військовослужбовець ОСОБА_1 є єдиною особою, що зайнята постійним доглядом за матір'ю, яка згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.09.2017 серії 12 ААА № 656227, потребує постійного стороннього догляду.
Беручи до уваги ту обставину, що догляд за матір'ю позивача ОСОБА_2 може бути здійснений іншою особою, зокрема, батьком позивача - ОСОБА_3 , чи іншими повнолітніми членами сім'ї - сестрами ОСОБА_7 , 1998 р.н. та ОСОБА_8 , 2000 р.н., суд погоджується із доводами відповідача-1 про відсутність підстав для звільнення позивача зі строкової військової служби на підставі п. "в" ч. 2 ст. 26 Закону № 2232-XII.
Щодо доводів позивача про внесені Законом України від 15.03.2022 № 2122-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми" зміни до ч. 1 ст. 18 Закону № 2232-XII, суд враховує таке.
Згідно із абз. 9 ч. 1 ст. 18 Закону № 2232-XII від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Так, суд зауважує, що поняття звільнення від призову на строкову військову службу та звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби не є тотожними.
Звільнення від призову на строкову військову службу є правом, яке надається громадянину України до початку його призову на строкову військову службу.
У свою чергу, звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби є юридичним актом, який припиняє правовідносини щодо проходження публічної служби між військовослужбовцем та державою.
Позивач проходить строкову військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ). Тому, на нього не поширюється право на звільнення від призову на строкову військову службу, яке надане особам, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про те, що він має право на звільнення зі строкової військової служби на підставі змін, внесених до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зважаючи на приписи абз. 9 ч. 1 ст. 18 Закону № 2232-XII.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє позивачу у задоволенні позову.
За правилами ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до НОМЕР_2 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна