29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 466/2715/15
провадження № 61-1072св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - прокурор Шевченківського району м. Львова (Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області) в інтересах Львівської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак Оксана Павлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка поадана представником ОСОБА_5 , на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року прокурор Шевченківського району м. Львова (Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області) в інтересах Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»), реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак О. П., про визнання реєстрації права власності та договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 червня 2012 року (справа № 1-0715/12) право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 , однак Залізничним районним судом у м. Львові цивільна справа № 1-0715/12 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 не розглядалася та судове рішення по такій справі судом не ухвалювалося. Тобто, ОСОБА_1 набув у власність спірну квартиру на підставі рішення суду, яке судом не ухвалювалося, що свідчить про незаконність такого набуття права власності.
В подальшому, ОСОБА_1 відчужив вищезазначену квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2012 року, укладеному між ним та ОСОБА_2 , який в подальшому відчужив дану квартиру ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 2012 року.
Разом з тим, 24 січня 2017 року право власності на спірну квартиру перейшло на підставі свідоцтва про спадщину за законом до ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .
Позивач вважає, що правочини вчинено з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними, витребування квартири з чужого незаконного володіння та повернення квартири у власність територіальної громади.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив суд:
- визнати неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 серпня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 674, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01 листопада 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 875, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого продаж квартири здійснено за 92 000,00 грн;
- визнати неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- скасувати рішення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28 грудня 2012 року про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- витребувати з незаконного чужого володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та повернути вказану квартиру територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року, позов прокурора задоволено частково.
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 серпня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 674, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 серпня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 875, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Скасовано рішення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28 грудня 2012 року про державну реєстрацію прав на квартиру на АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .
Витребувано з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року скасовно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказав про те, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, не визначилися з підставами позову та нормою права, яка підлягає до застосування, у зв'язку з чим помилково одночасно застосували до спірних правовідносин норми статей 215, 216 та 388 ЦК України, що є взаємовиключним, а також не звернули уваги на те, що Львівська міська рада не є неволодіючим власником спірного майна, а правом на витребування майна з чужого незаконного володіння, на підставі статті 388 ЦК України, наділений лише неволодіючий власник цього майна.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у складі судді Білінської Г. Б. від 23 квітня 2021 року прокурору відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурор, звернувшись з позовом в інтересах Львівської міської ради, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення прав чи законних інтересів Львівської міської ради.
Львівська міська рада не скористалась правом, наданим їй статтею 1277 ЦК України, яка передбачає, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадкове майно, а саме спірна квартира переходить у власність територіальної громади, лише після визнання судом спадщини відумерлою.
Разом з тим, як встановлено, Львівська міська рада не є неволодіючим власником спірної квартири, а правом на витребування майна з чужого незаконного володіння, на підставі статті 388 ЦК України, наділений лише неволодіючий власник цього майна.
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку Львівською обласною прокуратурою, в інтересах Львівської міської ради.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги прокурора Шевченківського району м. Львова/Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах Львівської міської ради.
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 серпня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 674, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01 листопада 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 875, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнано неправомірною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Скасовано рішення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28 грудня 2012 року про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог прокурора Шевченківського району м. Львова/Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах Львівської міської ради, відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд вірно зазначив про те, що оскільки Львівська міська рада не є неволодіючим власником спірного майна, а правом на витребування майна з чужого незаконного володіння, на підставі статті 388 ЦК України, наділений лише неволодіючий власник цього майна, то позовна вимога про витребування з незаконного чужого володіння ОСОБА_4 спірної квартири та повернення її територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, не підлягає до задоволення.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставина, що відповідно до положень частини другої статті 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Відповідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Таким чином, право Львівської міської ради на звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою виникло лише 08 квітня 2013 року.
Разом з тим, станом на 08 квітня 2013 року спірна квартира на підставі неіснуючого підробленого рішення суду була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , який відчужив її ОСОБА_2 , який в подальшому відчужив її ОСОБА_3 .
Отже, станом на 28 грудня 2012 року квартира була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 .
Відтак, після виникнення у Львівської міської ради права на звернення до суду щодо визнання спадщини відумерлою, для реалізації права Львівської міської ради на визнання спірної квартири відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_7 , необхідним було скасувати записи про незаконну державну реєстрацію права власності відповідачів на вказану квартиру, яка незаконно на підставі недійсних договорів вибула зі спадкової маси, що перешкоджало Львівській міській раді звернутися до суду з заявою про визнання спадщини, до складу якої входила спірна квартира, відумерлою.
Визнання недійсними договорів на підставі яких відбулося відчуження спірної квартири та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є першим кроком для відстоювання та захисту інтересів територіальної громади міста Львова на набуття у власність відумерлої спадщини. Зокрема, задовольняючи позов в цій частині судом фактично встановлюються безспірні факти наявності у Львівської міської ради порушеного охоронюваного законом інтересу з приводу набуття у власність відумерлої спадщини та наявність підстав для визнання спірної квартири відумерлою спадщиною. Крім цього задоволення позову в цій частині надасть Львівській міській раді можливість подальшого звернення до суду у встановленому чинним ЦПК України порядку з позовом до ОСОБА_4 з метою захисту охоронюваного законом інтересу територіальної громади м. Львова, та щодо визнання спадщини, до якої входить спірна квартира, відумерлою.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У січні 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2021 року.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує про те, що апеляційним судом рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 761/2996/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 29 жовтня 2019 року у справі № 905/2236/18.
Апеляційним судом не встановлено факт порушення прав та інтересів Львівської міської ради та не встановлено наявність/відсутність вироку щодо обставин використання підробленого судового рішення.
Провадження у суді касаційної інстанції
13 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
29 січня 2024 року, у зв'язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_8 , у касаційному провадженні № 61-1072св23, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О. та Фаловську І. М.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова (Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області) в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак Оксана Павлівна, про визнання реєстрації права власності та договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_5 , на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2022 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська