29 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/21433/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Картере В.І., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Криворізької міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023
у справі № 910/21433/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метенергомаш"
до Приватного акціонерного товариства "Переробник"
про визнання банкрутом,-
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов'язання вчинити дії задоволено; зобов'язано Криворізьку міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов захисну споруду № 14289 інв. № 01/31, яка розташована по вул. Цюрупи, у с. Коломійцеві, Криворізького району, Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Криворізька міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов'язання Криворізьку міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов захисну споруду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21433/16 залишено без змін.
Криворізька міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21433/16 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/21433/16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Картере В.І., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.01.2024.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та винесення судом касаційної інстанції цієї ухвали передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, якою задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов'язання Криворізьку міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов захисну споруду, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Криворізької міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21433/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/21433/16 за касаційною скаргою Криворізької міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді В.І. Картере
В.Я. Погребняк