Номер провадження: 22-ц/813/1637/24
Справа № 947/16548/21
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
23.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Скорохватової Наталії Єгорівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси до ОСОБА_2 з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 16.07.2020 року ним було виявлено факт залиття його квартири водою. За наслідком проведення огляду квартири комісією, що засвідчено відповідним актом від 16.07.2020 року, встановлено, що залиття квартири № 43 відбулось внаслідок пошкодженого внутрішнього квартирного підводу (холодного водопостачання) до водопровідного крану, який встановлений на кухні кімнати квартири № 48 , що розташована поверхом вище. Як стверджував позивач, власником квартири № 48 є ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаного залиття під час огляду було встановлено наступні пошкодження належного позивачеві майна:
-в кухні, площею 6,6 кв. м: залиття всієї площі стелі (оздоблена фальшивими стельовими плитами) та стін (шпалери поліпшеної якості); підлога (лінолеум); пошкодження електропостачання та дерев'яні двері;
-ванна кімната, площею 3,2 кв. м: залиття стелі (вагонка) та стін під стелею (оздоблені кафельною плиткою);
-коридор, площею 4,6 кв.м: стеля, оздоблена фальшивими стельовими плитами; стіни, оздоблені шпалерами; підлога (лінолеум); дерев'яні двері в санвузол та комору;
-житлова кімната, площею 19,8 кв.м: стеля (штукатурка, фарба); стіни (шпалери); підлога (лінолеум); наявні сліди залиття ліжка (матрац, 2 подушки); сліди залиття у місті розташування шафи та дивана; наявність води під ліжком у місці розташування килима;
-по всьому периметру квартири №43 відсутнє електропостачання.
Відповідно до висновку будівельно-технічного експертного дослідження № ED-2502-1-1585.20 від 11.09.2020 року, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 становить 37 021,00 грн.
Відповідно до Акту № ED-2502-1-1585.20 приймання-передачі виконаних робіт оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором № ED-2502-1-1585.20 від 17.08.2020 року становить 6 650,00 грн. Також за проведення експертного дослідження позивачем додатково сплачено 150 грн. згідно квитанції №РХРТ-741Р-М0У7-4СХЗ від 21.08.2020 року.
Також позивач зазначав, що внаслідок залиття його квартири пошкоджено та прийшло в непридатність майно, яке знаходилось в квартирі.
Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження № ED-1725-6-1616.20 від 30.10.2020 року розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить: 4 514,94 грн. - розмір матеріальної шкоди; 5 600 грн.00 коп. - ринкова вартість матрацу «Kondor К-402» розміром 160x190 см.
Згідно Акту № 1725-6-1616.20 приймання-передачі виконаних робіт оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором № 1725-6-1616.20 від 24.09.2020 року становить 6 150,00 грн.
Крім того, внаслідок залиття в квартирі №43 була залита електропроводка, що призвело до замикання в електромережі. У зв'язку з чим, 21.07.2020 року позивачем укладено Договір №003/07 електромонтажу обладнання, на підставі якого ФОП ОСОБА_4 виконав роботи з усунення несправностей у зв'язку з затопленням електромереж. По вказаному договору позивачем було сплачено суму 850 грн.
Таким чином, за твердженням позивача, загальна вартість завданої йому матеріальної шкоди з підстав залиття його квартири з вини відповідача становить у розмірі 60 935,94 грн.
Разом з тим, нерухоме майно позивача було застраховано в ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на підставі полісу страхового майна №DNH0NBR-18A13TF від 01.11.2018 року, у зв'язку з чим він отримав страхове відшкодування за вказаним фактом в сумі 20 000,00 грн.
За таких обставин, невідшкодована частина завданої позивачу матеріальної шкоди становить у розмірі 40 935,94 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не відшкодована.
Крім того, позивач зазначив, шо внаслідок залиття квартири та враховуючи ставлення відповідача до цієї події і нього - ОСОБА_1 , йому було завдано моральної шкоди, яка виразилась у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття квартири та пошкодження майна, через що стала непридатною для використання без проведення ремонту. Зазначені обставини, з пояснень позивача, порушили його і його сім'ї звичайний та розмірений спосіб життя, оскільки виникла необхідність у докладанні додаткових зусиль для його нормалізації та витрачанні власного часу. Загалом позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.
За таких підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь: майнову шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 17 021,00 грн.; ринкову вартість матрацу в сумі 5 600,00 грн.; витрати з пошкодження меблів в сумі 4 514,94 грн.; витрати з проведення будівельно-технічного експертного дослідження в сумі 6 650,00 грн. та 150 грн.; витрати на проведення товарознавчого дослідження в сумі 6 150,00 грн.; витрати на відновлення електромережі - 850,00 грн., що в цілому складає 40 935,94 грн.; моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.; витрати на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.; судового збору в сумі 3 178,00 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Скорохватова Наталія Єгорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача адвокат Плачков Ф.І. в якості засобу комунікації з судом крім поштової адреси зазначив також адресу електронної ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер телефону мобільного зв 'язку.
Судова повістка-повідомлення про судове засідання на 23.01.2024 року о 14-30 г. доставлена до електронної скриньки на зазначену адвокатом Плачковим Ф.І. електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 04.12.2023 року о 18-13-54 г.
Крім того, згідно зі зворотним рекомендованим повідомленням, яке повернуто на адресу Одеського апеляційного суду ДП «Укрпошта», судова повістка про судове засідання на 23.01.2024 року о 14-30 г. разом з ухвалою від 01.09.2023 року (про відкриття апеляційного провадження) та апеляційною скаргою вручені за зазначеною адвокатом Плачковим Ф.І. в якості комунікації поштовою адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 8 офіс «Адвокати» - 12.12.2023 року.
Також згідно зі зворотним рекомендованим повідомленням, яке повернуто на адресу Одеського апеляційного суду ДП «Укрпошта», судова повістка про судове засідання на 23.01.2024 року о 14-30 г. разом з ухвалою від 01.09.2023 року (про відкриття апеляційного провадження) та апеляційною скаргою вручені за адресою проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_5 - 04.12.2023 року.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Плачков Ф.І. в судове засідання призначене на 23.01.2024 року на 14-30 г. не з'явились.
Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Плачкова Ф.І. у день судового засідання 23.01.2024 року надійшло клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на те, що копію апеляційної скарги він не отримував, про дату і час проведення судового засідання в суді апеляційної інстанції йому стало відомово випадково з ЄДРСР 11.01.2024 року, судової повістки з викликом в судове засідання він не отримував. Просив надати йому матеріали справи для ознайомлення і продовжити час для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки повідомлені адвокатом Плачковим Ф.І. причини неявки в судове засідання та відкладення судового засідання не узгоджуються з тими документальними підтвердженнями, які містяться у справі щодо вручення копії апеляційної скарги та належного і завчасного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи (більше ніж за 40 днів до дати призначення судового засідання), що є достатнім, як для ознайомлення з матеріалами справи так і для подання відзиву на апеляційну скаргу, внаслідок чого поважність причин не участі апелянта та його представника в судовому засіданні 23.01.2024 року о 14-30 г. судом апеляційної інстанції не встановлена, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідача та її представника при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.І п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Залишаючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що:
-факт залиття квартири позивача внаслідок залиття саме з квартири відповідача та з її вини не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, у зв'язку з чим правові підстави для покладення обов'язку по відшкодуванню майнової шкоди на відповідача відсутні.
-якщо право, за захистом якого звернувся позивач, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна та тісно взаємопов'язана вимога з вимогою про стягнення майнової шкоди) немає.
Колегія суддів повністю погодитися з такими висновками районного суду не може.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
- ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л., зареєстрований в реєстрі за №1060;
- ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І., зареєстрованого в реєстрі за №322;
-актом про залиття від 16.07.2020 року зафіксовано, що 16 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , відбулося залиття квартири на площі 36 кв.м., Винуватцем залиття зазначено співвласника ОСББ «Шкільний-24», власника квартири №48 в цьому будинку. Постраждалим визначено власника квартира № 43 - ОСОБА_1 . У відповідності до акту, причиною залиття, аварії, що трапилась в системі холодного водопостачання зазначено: «шланг підведення змішувача, що лопнув, на перекритті крану на квартиру».
Вказаний акт складено комісією у складі: голови ОСББ «Шкільний-24» ОСОБА_7; працівників аварійної бригади ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також містить один підпис поруч з прізвищами аварійної бригади.
Крім того, зазначений акт містить підпис ОСОБА_1 , як власника квартири №43 , а також підпис ОСОБА_2 , як власника квартири №48 на підтвердження, що остання ознайомлена з актом.
При цьому у акті вказано, що перелік заподіяної шкоди зафіксовано у додатку №1;
-у Додатку засвідчено, що при огляді квартири АДРЕСА_1 , під квартирою № 48 , встановлені наступні пошкодження: кухня, площею 6,6 кв. м. Стеля - фольги стельові плити стіни-шпалери, підлога-лінолеум, двері в коридорі - дерев'яні. Наявність води на підлозі біля віконного отвору і біля кухонного гарнітуру, сидіння кухонного куточка намоклі. Сліди залиття над дверним прорізом, на схилах віконного отвору, на шпалерах, на стельовій плиті. Коридор, площею 4,6 кв. м., Стеля - фольги стельові плити, стіни-шпалери, підлога-лінолеум, двері в санвузол - дерев'яна, двері в комору - дерев'яна. Наявність води на підлозі по всьому периметру. Сліди залиття на стелі, на шпалерах, сліди залиття дверного отвору в комору, з боку коридору, сліди залиття на стіні, що примикає до дверного отвору на сходову площадку, сліди залиття на плафоні освітлення. Санвузол, площею 3,2 кв. м. Стеля - вагонка, стіни-плити, підлога-плитка. Наявність води по всьому периметру підлоги, сліди води на стелі, наявність води на плафонах, освітлення, наявність води на двері в коридор. Кімната, площа 19,8 кв. м. Стеля штукатурка, фарба, стіни - шпалери, підлога - лінолеум. Сліди залиття на ліжку, наявність води на матраці ліжка і двох подушках, наявність води в місці знаходження шафи і дивана, наявність води під ліжкам в місці знаходження килима, сліди залиття по всьому периметру стелі, присутні сліди залиття на шпалерах. Сліди залиття на підлозі сходової площадки другого поверху, сліди залиття на стіні сходового майданчику біля дверного отвору в квартиру №43 . По всьому периметру квартири №43 , відсутнє водопостачання. Вказаний Додаток 1 засвідчений лише Головою ОСББ «Шкільний-24» ОСОБА_7 та не містить дату його складення;
-згідно з висновком №ED-2502-l-1585.20 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною 11 вересня 2020 року, визначено що розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття приміщень житлової кімнати, кухні, коридору та кладової квартири АДРЕСА_1 , станом на момент складання висновку, становить 37 021,00 гривень;
- у відповідності до висновку №ED-1725-6-1616.20 експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме меблів (шафа, ліжко) та матрацу, складений судовим експертом Цепа Юлією Володимирівною 30 жовтня 2020 року, яким визначено, що розмір матеріальної шкоди, завдано внаслідок пошкодження ліжка «Александрина 2.10» та шафи «Александрина 2.10», що сталась 16.07.2020 року, під час залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 4514,94 грн. Ринкова вартість матрацу Kondor К-402, розміром 160*190 см., станом на 16.07.2020 року становить 5600,00 грн.;
-у відповідності до договору № 003/07 електромонтажу обладнання, ФОП ОСОБА_4 виконав роботи з усунення несправностей у зв'язку з затопленням електромереж, за що ОСОБА_1 сплачено 850 грн.
Допитана судом першої інстанції в якості свідка 25.07.2022 року ОСОБА_7 пояснила, що працює головою ОСББ «Шкільний-24» і до неї 16.07.2020 року звернувся власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 з приводу залиття його квартири сусідами, які проживають над його квартирою поверхом вище у квартирі № 48 . Вона зателефонувала власникам (мешканцям) цієї квартири, які на час залиття не були вдома. У штаті ОСББ на той час посада сантехніка була вакантна і тому для перекриття води, вона викликала аварійну бригаду ТОВ «Інфоксводоканал». Після приїзду власниці квартири № 48 , працівники ТОВ «Інфоксводоканал» встановили причину витоку - пошкодження шлангу підводу змішувача на кухні квартири АДРЕСА_5 і перекрили воду. Сторонами справи (від ОСОБА_2 був її чоловік ОСОБА_8 , який проживає з нею у квартирі № 48 ) оглянуті обидві квартири і в її присутності стали домовлятися про відшкодування шкоди. Ніяких заперечень щодо факту і причини залиття ОСОБА_8 не заявляв.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що проживає разом з дружиною у квартирі АДРЕСА_5 . Дійсно 16.07.2020 року, коли їх з дружиною не було вдома, зателефонувала голова ОСББ та повідомила, що заливає квартиру їх сусідів знизу. Вони приїхали додому і ремонтниками було перекрито воду в їх квартирі та встановлено, що виток води стався через порушення цілісності (герметичності) шлангу підводу змішувача на кухні. Він намагався домовитись з сусідом щодо відшкодування збитків і привів ремонтників для оцінки ремонту, але сусід ОСОБА_1 вимагав, щоб спеціалісти були з ліцензією, тобто офіційні. Він пропонував сусіду спочатку 15 000 грн., але той хотів спочатку 20 000 грн., а потім збільшив вимоги до 40 000 грн. і подав до суду.
Колегія суддів виходить з такого.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Позивачем доведено, що 16.07.2020 року відбулося залиття його квартири.
Факт залиття квартири позивача з належно відповідачу квартири, підтверджений Актом від 16.07.2020 року, який складений комісією у складі: голови ОСББ «Шкільний-24» ОСОБА_7 працівників аварійної бригади ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Колегія суддів приймає до уваги свідчення, надані в якості свідка в судовому засіданні в суді першої інстанції головою ОСББ «Шкільний-24» ОСОБА_7 , яка пояснила, що скористалась послугами аварійної бригади ТОВ «Інфоксводоканал» для перекриття витоку води та визначення причини витоку у зв'язку з вакансією на той час в ОСББ «Шкільний-24» посади сантехніка. Оскільки бригада була аварійною і після перекриття води і з'ясування причини залиття, була обмежена у часі перебування на об'єкті де аварія була локалізована, додаток № 1 з переліком заподіяної шкоди після його складення був підписаний лише нею, як головою ОСББ.
Також колегія суддів враховує, що присутній на місці залиття чоловік відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_8 будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, не заперечував факту залиття квартири позивача і підтвердив причину залиття - пошкодження цілісності шлангу підводу змішувача на кухні і перекриття в його квартирі крану подачі води в його квартиру, яка в подальшому була відновлена після усунення пошкодження шлангу та заміни труби з різьбою.
Враховуючи наведене та оцінюючи всі докази в сукупності, у суду не було достатніх підстав вважати факт залиття квартири позивача з квартири, яка належить відповідачу недоведеним.
В якості доказу розміру матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття усіх приміщень квартири АДРЕСА_1 , позивачем надано висновок №ED-2502-l-1585.20 будівельно-технічного експертного дослідження, виконаного експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Кріві К.В., яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальностями: «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд» зі стажем експертних досліджень з 2012 року.
Зі змісту висновку №ED-2502-l-1585.20 будівельно-технічного експертного дослідження від 11 вересня 2020 року вбачається, що експертом 31.08.2020 року здійснювалось натурне обстеження квартири АДРЕСА_1 з завчасним направленням повідомлення про це ОСОБА_2 , яка у зазначений час натурного обстеження не з'явилась.
Оскільки зі змісту висновку №ED-2502-l-1585.20 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною 11 вересня 2020 року, яким визначено що розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття приміщень житлової кімнати, кухні, коридору та кладової квартири АДРЕСА_1 , станом на момент складання висновку, становить 37 021,00 гривень, не вбачається, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, даний висновок не може вважатися висновком експерта в розумінні ст. ст. 102,106 ЦПК України, але є письмовим доказом.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що квартира АДРЕСА_1 була застрахована позивачем у страховій компанії «ВУСО», якою визнано факт настання страхового випадку і ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування внаслідок протиправних дій третіх осіб 31.07.2020 року у розмірі 20 000 грн.
При поданні позову ОСОБА_1 повідомлено про фактичну страхову виплату за фактом залиття його квартири відповідачем та вимогам про стягнення майнової шкоди спричиненої залиттям квартири визначено з урахуванням здійсненої страхової виплати, тобто позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди позивачем зменшені на 20 000 грн.
Враховуючи наведені обставини відповідач у разі незгоди з розміром збитків, який визначений висновком №ED-2502-l-1585.20 будівельно-технічного експертного дослідження, складеним судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною 11 вересня 2020 року, мав його спростувати поданням іншого належного доказу (зокрема висновок судової експертизи).
Проте такого доказу відповідачем до суду не подано і відповідного клопотання про призначення судової експертизи не заявлено.
Крім того, залиттям квартири позивача пошкоджено ліжко, шафа та матрац, які знаходились у квартирі.
Відповідно до висновку №ED-1725-6-1616.20 експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме меблів (шафа, ліжко) та матрацу, складений судовим експертом Цепа Юлією Володимирівною 30 жовтня 2020 року, яким визначено, що розмір матеріальної шкоди, завдано внаслідок пошкодження ліжка «Александрина 2.10» та шафи «Александрина 2.10», що сталась 16.07.2020 року, під час залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 4514,94 грн. Ринкова вартість матрацу Kondor К-402, розміром 160*190 см., станом на 16.07.2020 року становить 5600,00 грн.
Зі змісту висновку №ED-1725-6-1616.20 експертного товарознавчого дослідження від 30 жовтня 2020 року вбачається, що експертом 07.10.2020 року здійснювався огляд об'єктів дослідження у квартирі АДРЕСА_1 у присутності власника квартири. При цьому, як слідує зі змісту висновку, експертом оглядалися пошкоджені ліжко «Александрина 2.10» та шафа«Александрина 2.10» у квартирі.
Оскільки зі змісту висновку №ED-1725-6-1616.20 експертного товарознавчого дослідження, складеного судовим експертом Цепа Юлією Володимирівною 30 жовтня 2020 року, яким визначено що розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження ліжка «Александрина 2.10» та шафи «Александрина 2.10», що сталась 16.07.2020 року, під час залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 4514,94 грн., а ринкова вартість матрацу Kondor К- 402, розміром 160*190 см., станом на 16.07.2020 року становить 5600,00 грн., не вбачається, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, даний висновок не може вважатися висновком експерта в розумінні ст. ст. 102, 106 ЦПК України, але є письмовим доказом розміру шкоди, завданої залиттям квартири рухомому майну.
Враховуючи встановлений у справі факт залиття квартири позивача з квартири відповідача, встановлення причини залиття, показання, які надані допитаних в якості свідків з приведенням до присяги і попередженням про кримінальну відповідальність чоловіком відповідача та головою ОСББ «Шкільний -24», якою підписано Акт про залиття та додатком до акту з переліком пошкоджень квартири позивача та речей, що знаходились у квартирі, не заперечення чоловіком відповідача факту залиття квартири і наявність несправності у квартирі відповідача, яка була причиною витоку води, відповідач у разі незгоди з розміром збитків, який визначений висновком №ED-1725-6-1616.20 експертного товарознавчого дослідження, складеного 30 жовтня 2020 року Цепа Юлією Володимирівною , яка має кваліфікацію судового експерта та стаж роботи за цією спеціальністю з 2007 року, мала його спростувати поданням іншого належного доказу (висновок судової експертизи) або ж вимагати призначення судової товарознавчої експертизи.
Проте такого доказу відповідачем до суду не подано і відповідного клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи не заявлено.
Крім того, позивачем підтверджено, що внаслідок залиття його квартири було відсутнє освітлення у всій квартирі, яке було відновлено.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що позивачем доведено факт залиття його квартири з квартири, яка належить відповідачу і відповідач не спростував у заподіянні матеріальної шкоди своєї вини, яка відповідно до ст. 1166 ЦК України презюмується, не спростовував подання належного доказу розмір матеріальної шкоди, підтверджений письмовим доказом у вигляді складеного на замовлення позивача особою, яка має кваліфікацію судового експерта з досвідом проведення експертних досліджень з 2012 року, висновку ТОВ «Судова незалежна експертиза України» №ED-2502-l-1585.20 від 11 вересня 2020 року та у вигляді складеного на замовлення позивача особою, яка має кваліфікацію судового експерта з досвідом проведення експертних досліджень з 2007 року висновку ТОВ «Судова незалежна експертиза України» №ED-1725-6-1616.20 від 30 жовтня 2020 року, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні майнової шкоди через недоведеність підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Ухвалюючи нове судове рішення, колегія суддів виходить з того, що:
-факт залиття квартири позивача з квартири відповідача доведений належними доказами - актом про залиття, показаннями свідка ОСОБА_7 (голови ОСББ «Шкільний-24», якою складено та підписано Акт про залиття від 16.07.2020 року з вказівкою причини витоку води у квартирі відповідача та додаток до акту з вказівкою переліку пошкоджень у квартирі позивача) та показаннями ОСОБА_8 (чоловіка відповідача ОСОБА_2 , який проживає з нею у квартирі АДРЕСА_5 );
-відповідачкою ОСОБА_2 не спростовано вину у завданні шкоди майну позивачу через залиття його квартири 16.07.2020 року);
-позивачем підтверджено розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 17 021 грн. (37 021 -20 000) та пошкодженням ліжка та шафи на загальну суму 4 514,94 грн., та витрати на відновлення електромережі 850 грн.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення вартості пошкодженого матрацу Kondor К-402, розміром 160*190 см. - 5600,00 грн. станом на 16.07.2020 року, оскільки, як вбачається зі змісту висновку експертного товарознавчого дослідження ТОВ «Судова незалежна експертиза України» №ED-1725-6-1616.20 від 30 жовтня 2020 року експертом Цепа Ю.В. при обстеженні 07.10.2020 року квартири АДРЕСА_1 матрац Kondor К-402 не досліджувався у зв'язку з його фактичною відсутністю у квартирі, а його вартість визначена виходячи з ринкової вартості нового матрацу такої ж марки.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода завдана внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 17 021 грн., шкода пошкодженням ліжка та шафи внаслідок залиття квартири - 4 514 грн. 94 коп., витрати понесені позивачем на відновлення пошкодженої внаслідок залиття електромережі квартири - 850 грн., а також витрати пов'язані на проведення будівельно-технічного експертного дослідження 6 650,00 грн. (6500 +150) та товарознавчого дослідження 6 150,00 грн., які взяті до уваги, як письмові докази.
Таким чином, загальна сума збитків, яка підлягає стягненню становить 35 185 грн. 94 коп. (17 021 грн. + 4 514,94 грн. +850 + 6 650 + 6 150). В решті вимог про стягнення шкоди (збитків), зокрема вартості матрацу 5600 грн. - слід відмовити.
Крім того позивачем заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди завданої пошкодженням майна позивача, яка (моральна шкода) позивачем оцінюється у 20 000 грн.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.
Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні моральної шкоди виходив з того, що якщо право, за захистом якого звернувся позивач, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна та тісно взаємопов'язана вимога з вимогою про стягнення майнової шкоди) немає.
Між тим, апеляційний суд встановивши доведеність факту залиття квартири позивача з квартири відповідача у зв'язку несправністю з'єднання шлангу до змішувача на кухні у квартирі відповідача, не спростування останнім вини у завданні шкоди квартирі позивача, а також меблям в цій квартирі та електромережі, доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди, внаслідок чого рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.
Ухвалюючи нове судове рішення про стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує обставини справи, обсяг і вартість пошкодженого майна, ставлення відповідача до факту залиття і виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначає розмір моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., які підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача. В решті заявлених вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову по першій інстанції сплачено судовий збір у розмірі 3 178 грн., а при поданні апеляційної скарги - 4 767 грн., а всього 7 945 грн.
Внаслідок апеляційного перегляду судового рішення, позовні вимоги задоволені на загальну суму 40 185 грн. 94 коп. ( 35 185,94 + 5000), що становить 75% від первісно заявлених вимог.
Тому судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням принципу пропорційності становить: 5 958 грн. 75 коп. (7 945 * 75%).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Скорохватової Наталії Єгорівни - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 35 185 грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
В решті позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5 958 грн. 75 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 31.01.2024 року
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова