707/233/24
2/707/313/24
про залишення позовної заяви без руху
31 січня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
30 січня 2024 року представник позивача - адвокат Ігнатов Д.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ),у якій просить суд:
- відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі;
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 січня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис № 62.
Вимога про відстрочення сплати судового збору обґрунтована тим, що позивач немає можливості сплатити судовий збір через скрутне матеріальне становище.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, визначено головуючого суддю Морозова В.В.
Суддя дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та надати докази, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До вимоги про відстрочення сплати судового збору ні позивачем ні її представником не долучено доказів, які могли б свідчити про незадовільний майновий стан позивача.
Таким чином, ОСОБА_1 не довела, що її фінансовий стан унеможливлює сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суду не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування вимоги про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення вказаної вимоги позивача, відсутні.
Відтак, у задоволені вимоги ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211 грн 20 коп.
Зокрема, відповідно до вимог частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Крім того, суд зауважує, що позовну заяву надіслано до суду через систему «Електронний суд».
Отже, за вимогу про розірвання шлюбу сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом, складає 968 грн 96 коп.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, згідно кількості відповідачів і третіх осіб.
Абзацом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За приписами частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 29 рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 про затвердження «Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відтак, судом встановлено, що позовна заява з додатками подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу поданих до суду документів, чим порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Згідно з вимогами частини 5 статті 177 КПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, позивач, звертаючись до суду із заявою про розірвання шлюбу, повинна надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, оскільки саме він є доказом укладення шлюбу та його наявність при зверненні до суду із позовною вимогою про розірвання шлюбу є виключною і обов'язковою.
Однак, всупереч зазначеним вище вимогам чинного законодавства, у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що неподання оригіналу свідоцтва про одруження є недоліком позовної заяви, що має бути усунутий позивачем.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про одруження у позивача, суд роз'яснює право звернутися до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про одруження.
За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову не дотримано, а тому вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.
За змістом частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні вимоги представника позивача - адвоката Ігнатова Дмитра Івановича зазначеної у прохальній частині позовної заяви про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо вона у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Морозов