25 січня 2024 рокуСправа №: 695/4360/23
Номер провадження 3/695/100/24
25 січня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, від 26.10.2023р., серії ААД №309307 ОСОБА_1 26.10.2023р. о 11 год. 15 хв. в м. Золотоноша по вул.. Благовіщенські, 4 керуючи автомобілем Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснила наїзд на мотоцикл Geon, д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв, після чого місце пригоди залишила, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 та її захисник, адвокат Чирва О.В. не з'явилися, однак до суду надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, у зв'язку із вчиненням вказаних дій в стані крайньої необхідності.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник вказують, що до ОСОБА_1 26.10.2023р. зателефонувала вихователь дитячого садка де перебуває дитина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 2019 р.н., та повідомила про погіршення стану здоров'я доньки, у якої почалась нудота та біль у шлунку. Будучи в дуже стурбованому стані вона намагалася як можна швидше забрати дитину з дитячого садка. Приїхавши до дитячого садка та побачивши, що її дочка є хворою, перебуваючи в стурбованому стані, поспішаючи якнайшвидше надати невідкладну допомогу своїй дочці, виїжджаючи заднім ходом з парковки, біля салону краси «Victoria», що знаходиться в м. Золотоноша, зачепила припаркований мотоцикл Geon, д.н.з. НОМЕР_2 , чим нанесла йому механічні пошкодження. Оскільки водія поруч не було, а вона дуже поспішала надати допомогу дочці то відвезла її додому, надала першу допомогу та одразу повернулася на місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи розписку володільця мотоцикла Geon, д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до якої ОСОБА_1 відшкодувала заподіяну в наслідок ДТП шкоду, ніяких матеріальних претензій в наслідок ДТП, що відбулось 26.10.2023 ОСОБА_3 не має.
Дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
В судовому засіданні досліджено матеріалами адміністративної справи, а саме: схему місця ДТП від 26.10.2023; письмові поясненнями самої правопорушниці та письмові пояснення ОСОБА_3 від 26.10.2023 та відеозапис, зроблений з нагрудних камер працівників поліції, що розміщені на доданому до матеріалів справи DWD - диску.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повернулася на місце ДТП, свою вину визнала.
Також судом взято до уваги, що згідно свідоцтва про народження від 11.09.2019р. (серія НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Згідно довідки закладу дошкільної освіти «Сонечко», ОСОБА_1 26.10.2023р. по вимозі вихователя з'явилася завчасно в ЗДО «Сонечко» об 11 год. 25 хв. забрати дитину ОСОБА_2 , 2019 р.н., в зв'язку з погіршенням її стану здоров'я.
Суд враховує вказану довідку при встановленні вини ОСОБА_1 , оскільки остання видана сторонньою організацією, сумнівів чи протиріч в собі не містить, а підстави недовіряти вказаній довідці відсутні.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За визначенням, наведеним у статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 17 КУпАП встановлено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (стаття 18 КУпАП).
За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеною у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 (адміністративне провадження № К/9901/15521/18).
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій. Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з'ясування усіх обставин вчинення нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю доведена належними та допустимими доказами.
Отже, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеню вини, прийняттю рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передує своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування усіх обставин. Вирішуючи такі спори, суд має виходити з обставин, встановлених суб'єктом владних повноважень при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, характеру виявленого проступку та мотивів, за яких його вчинено.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 покинула місце ДТП у зв'язку із хворобою її дитини та необхідністю надання їй відповідної допомоги. Суд враховує, що ОСОБА_1 самостійно повернулася на місце ДТП, свою вину визнала.
Крім того, згідно розписки володільця мотоцикла Geon, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 відшкодувала заподіяну в наслідок ДТП шкоду, ніяких матеріальних претензій в наслідок ДТП, що відбулось 26.10.2023 ОСОБА_3 не має.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу, пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлено, що остання діяла в стані крайньої необхідності, для усунення небезпеки, яка загрожувала життю та здоров'ю її дочки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити, оскільки дії ОСОБА_1 вчинені в стані крайньої необхідності.
Керуючись статтями 7,9,10, 17, 33-35, 174, 221, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Середа Л.В.