Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1961/23
номер провадження 1-кп/695/169/24
31 січня 2024 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого: судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 та
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
у судовому засіданні по розгляду об'єднаного кримінального провадження за обвинувальними актами № 12023250370000598 від 04.05.2023 року, № 12023255320000180 від 21.03.2023 року, № 12023250370001231 від 04.10.2023 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ,
що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Дане кримінальне провадження перебуває у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на стадії судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що з часу обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, існує ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, які не допитані у судовому засіданні, ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, так як обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений не має достатнього стримуючого стороннього впливу та міцних соціальних зв'язків, які б дисциплінували його поведінку, може іншим чином перешкоджати судовому розгляду, а тому більш м'якими запобіжними заходами забезпечити належну поведінку обвинуваченого неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити прокурору і обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як вважає, що такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальні поведінку його підзахисного, а з ризиків, що зазначив прокурор наявний лише ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Суд, вирішуючи дане клопотання виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що наведені ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м'який, оскільки саме обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Розглядаючи дане клопотання суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року N° 33977/97, який у п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
При цьому суд бере до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, учасники процесу не допитані безпосередньо в суді, також враховує і суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не має достатнього стримуючого стороннього впливу та міцних соціальних зв'язків. Також суд враховує, що стан здоров'я ОСОБА_5 не перешкоджає утриманню під вартою.
Вказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та є достатніми та вагомими для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Отже, заслухавши думку учасників процесу, суд, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, так як дійсно існує ризик переховування від суду з метою уникнення покарання та ризик впливу на потерпілих та свідків, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, і саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, на думку суду, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає, що більш м'якими запобіжними заходами забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо, а тому відмовляє стороні захисту у зміні запобіжного заходу на більш м'який у виді домашнього арешту та продовжує термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 176, 177, 199 КПК України, суд - УХВАЛИВ:
Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 діб, а саме по 30 березня 2024 року включно.
Головуючий: ОСОБА_1