Провадження № 11-сс/824/760/2024 Категорія: ст. 303 КПК України
ЄУН:761/40362/23 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
22 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14 жовтня 2023 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою направити матеріали справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 зазначає, що 15 грудня 2023 року рекомендованим листом він отримав копію оскаржуваної ухвали від 20 листопада 2023року, яка фактично була спрямована з Шевченківського районного суду м. Києва 12 грудня 2023 року, з супровідним листом від 4 грудня 2023 року, а тому просить вважати не пропущеним ним строк на апеляційне оскарження та поновити строк, оскільки скарга розглядалася слідчим суддею без його належного повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги, тобто, без його участі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в скарзі йде мова про відомості, які були викладено дуже докладно в заяві, з доданими копіями документів, що підтверджують викладені доводи, а не про будь-які дані. До того ж на цій стадії наявність чи відсутність ознак складу злочину є неможливим через вимоги ч. 3 ст. 214 КПК України, і тому ч. 4 ст. 214 КПК України не допускається відмова у прийнятті та реєстрації заяви з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, та слідчий, прокурор, дізнавач просто зобов'язані повідомлення про злочин за відповідною заявою внести до ЄРДР, і це є імперативною норма.
Окрім того, апелянт стверджує, що він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, а тому не міг знати про дату, час і місце розгляду скарги та своєчасно прибути в судове засідання. При цьому, ст. ст. 134, 135, 136, 137 КПК України зазначено порядок виклику до суду належними способами, а слідчий суддя жодним із зазначених способів не повідомив його, незаконно розглянувши скаргу, порушивши ще й ч. 7 ст. 376 КПК України, не надіславши її в порядок та в строк, що передбачені цією нормою процесуального закону. Також, ч. 3 ст. 306 КПК України передбачено розгляд скарги за обов'язковою участю заявника скарги, яка також є імперативною нормою, з чим погоджується і слідчий суддя, проте грубо порушує цю норму права, розглянувши скаргу без його участі, тим самим позбавивши його конституційного права на судовий захист та ефективний юридичний захист, права своєчасно знати про дату, час і місце розгляду скарги; прибуття в судове засідання, заявляти відводи складу суду, надавати пояснення заявляти клопотання, тощо.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя у своїй ухвалі, ігноруючи імперативні норми кримінального процесуального права, намагається обґрунтувати невнесення відомостей до ЄРДР. Слідчий суддя посилається на те, що заява з повідомленням про кримінальні правопорушення не містить достатньо переконливих відомостей про наявність ознак кримінального правопорушення, що є неправдою, оскільки ним було дуже докладно викладені усі обставин, а також навіть надана попередня правова кваліфікація. Як зазначає апелянт, слідчий суддя викладає надумані підстави для відмовлення у задоволенні скарги, посилаючись на необхідність надання доказів вчинення кримінального правопорушення, що не передбачено на цій стадії процесу і може бути перевірено лише після внесення відомостей до ЄРДР. До того ж як видно зі змісту самої заяви з повідомленням про кримінальне правопорушення, ним ( ОСОБА_6 ) було не тільки докладно обґрунтовано вимоги з точки зору як матеріального, так і процесуального права, було докладно викладені обставини вчинення злочинів, визначено, в чому саме полягає вчинення злочину з наданням попередніх правових кваліфікацій. Окрім того, ОСОБА_6 наголошує, що до заяви було додано ще й копію постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, якою було скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 липня 2021 року, та якою було в мотивувальній частині постанови встановлено очевидну незаконність примусового поміщення ОСОБА_7 до психіатричного закладу, що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 151 КК України, і незаконного примусового введення до його організму психотропних речовин, що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 314 КК України. Також, як вбачається зі змісту заяви з повідомленням про вчинення злочину до заяви також було додано копію ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 1 липня 2021 року, якою було відмовлено психіатрам у відкритті провадження за заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_7 до КНП «Київська психоневрологічна лікарня № 3», через пропущення строку, під час якого ОСОБА_7 протягом більше тижня незаконно утримувався в цьому психіатричному закладі та піддавався побоям, мордуванням, катуванням і введенням до його організму психотропних речовин, що мають дуже шкідливі побічні наслідки. І це також підтверджує наявність ознак складу злочину, незважаючи на те, що наявність таких доказів не є обов'язковим до внесення відомостей до ЄРДР.
ОСОБА_6 стверджує, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя повідомляє завідомо неправдиву інформацію про те, що він не надав доказів надсилання заяви з повідомленням про кримінальне правопорушення, адже до скарги додано копію опису вкладеного до цінного листа, надісланого кур'єрською експрес доставкою, з повідомленням про вручення адресату, та копію накладної, що свідчить про надсилання такого цінного листа з описом вкладеного. Зміст опису містить дуже докладну інформацію, що було спрямовано саме заяву з повідомленням про кримінальне правопорушення з додатками, в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України. Окрім того, слідчий суддя вказує, що кожне висловлення повинно бути підтверджене будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити доданими матеріалами, в тому числі в частині підслідності. Проте, це є надуманими вимогами слідчого судді, які не передбачені кримінальним процесуальним законом на стадії прийняття та реєстрації заяви з повідомленням про кримінальне правопорушення та під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора, що не виконали норми, передбачені ст. 214 КПК України. Що стосується підслідності, апелянт зазначає, що це є повноваженнями прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, який призначається керівником відповідної прокуратури лише після внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Апелянт акцентує увагу на тому, що ним було не тільки дуже докладно викладено усі обставин у заяві з повідомленням про кримінальні правопорушення, але й повний зміст заяви міститься в скарзі.
ОСОБА_6 та представник ГУ НП в м. Києві повідомлені належним чином про день, час та місце апеляційного розгляду, проте, в судове засідання не з'явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.
На електронну пошту суду апеляційної інстанції надійшла заява, підписана від імені слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , яка не містить електронного цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікувати особу. У вказаній заяві ОСОБА_9 просить розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_6 без участі представника СУ ГУ НП в м. Києві.
З огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим провести апеляційний розгляд за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що ухвала слідчого судді, яка наразі оскаржується, постановлена за відсутності ОСОБА_6 , який був обізнаний про день та час розгляду справи (ас. 10), проте, в судове засідання не з'явився.
8 грудня 2023 року копія ухвали направлена ОСОБА_6 (ас. 22) та оприлюднена в ЄДРСР (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115328572).
Копія ухвали отримана ОСОБА_6 15 грудня 2023 року (ас. 16).
Апеляційна скарга ОСОБА_6 подана до суду апеляційної інстанції поштовим відправленням 19 грудня 2023 року та отримана Київським апеляційним судом 21 грудня 2023 року (ас. 17).
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ОСОБА_6 пропущений з поважних причин, а, відтак, підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 , то колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з матеріалами судового провадження 14 жовтня 2023 року ОСОБА_6 поштовим відправленням направив на ім'я начальника ГУ НП в м. Києві заяву про вчинення зазначеними у заяві особами ряду кримінальних правопорушень відносно громадянина ОСОБА_7 .
Самої заяви ОСОБА_6 матеріали судового провадження не містять.
Проте, з поданих ним документів вбачається, що ним зазначені обставин, які на думку заявника, свідчать про вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_7 , а саме, незаконне поміщення до психіатричної лікарні, незаконне примусове лікування, катування, примусове введення без рішення суду ОСОБА_7 лікарських речовин, тощо. При цьому ОСОБА_6 на підтвердження викладених обставин водночас посилається на рішення судів, якими, нібито, встановлені наведені ним обставини (ас. 5).
Оскільки відомості про кримінальні правопорушення по його заяві не були внесені до ЄРДР, ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ГУ НП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14 жовтня 2023 року (ас. 1-8).
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя обґрунтував прийняте рішення тим, що, звертаючись зі скаргою, заявник зазначає, що до СУ ГУ НП в м. Києві ним була подана заява від 14 жовтня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення працівниками КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», КНП «Київська психоневрологічна лікарня № 3», КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», яка була отримана 16 жовтня 2023 року.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що на думку заявника має місце вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя убачає, що зміст заяви ОСОБА_6 від 14 жовтня 2023 року, не містить відомостей про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вважає заявник, вказаних кримінальних правопорушень.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (із змінами). Згідно з п.п. 1 пункту 1 розділу ІІ цього Положення до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння, тощо). Такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України), тобто, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
При цьому колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, у розрізі такої позиції Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені у заяві про вчинене кримінальне правопорушення обставини, як такі, що підлягають установленню в обсязі наявних та поданих до суду доказів на час розгляду скарги.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
За встановлених обставин, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні скарги, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407, п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України - скасуванню з постановленням нової ухвали - про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14 жовтня 2023 року - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4