1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 січня 2023 року апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жари Путивльського району Сумської області, громадянина України, працюючого на посаді начальника управління зовнішньоекономічноної діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України,
за участі: захисника ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Зазначає про необгрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 .
Зауважує, що твердження слідчого про те, що ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук ґрунтується лише на наявності в матеріалах відповідних постанов.
На переконання захисника, прокурором, слідчим не зібрано достатньо доказів, які б доводили наявність усіх необхідних елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , зважаючи на те, що кримінальне провадження вже не є на початковій стадії і досудове розслідування триває понад рік.
Вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.
Зазначає, що ОСОБА_6 має намір на стадії досудового розслідування чи в суді доводити свою непричетність до вчинення злочину.
Стверджує, що свідки у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не встановлені та не зазначені в клопотанні, у зв'язку з чим підозрюваний не має на меті впливати на будь-яких осіб взагалі та не має такої можливості, оскільки він їх не знає.
Зауважує, що ОСОБА_6 не може спотворити докази, які перебувають у віданні слідчого та відповідно до вимог КПК України набули статусу доказів.
Звертає увагу на дані, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце роботи, репутацію, міцні соціальні зв'язки, відсутність судимостей.
Зазначає про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_6 та про наявність у нього ряду захворювань.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11 квітня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000435, в тому числі за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1КК України.
19 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у пособництві у складі організованої групи провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рапортом заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , ОСОБА_6 для проведення слідчих дій 19 вересня 2023 року до органу досудового розслідування не прибув згідно з повісткою, яку отримав для передачі йому директор АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» ОСОБА_8 . Також у рапорті вказано, що телефон ОСОБА_9 вимкнений, на дзвінки у меседжері не відповідає. У зв'язку з цим повідомлення про підозру ОСОБА_6 направлено йому у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 19 вересня 2023 року цього ж числа направлено поштою на адресу його місця проживання ( АДРЕСА_1 ) та вручено голові квартального комітету кварталу приватного сектору м. Суми Ковпаківського району ОСОБА_10 для передачі підозрюваному.
09 жовтня 2023 постановою заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6
02 листопада 2023 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
30 листопада 2023 року заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року клопотання задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку прокурора, захисника, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Тобто, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення його в міжнародний розшук.
З огляду на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (т. 2 а.п. 231-233).
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 грудня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний 757/55063/23-к
Справа № 11сс/824/746/2024 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_16