Провадження № 11-сс/824/761/2024 Категорія: ст. 303 КПК України
ЄУН: 757/33813/23-к Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
22 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не внесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, визнати порушення слідчим суддею його процесуального права, визначеного ст. ст. 94, 412 КПК України, а також неправильне тлумачення вимог чинного законодавства України та судової практики; скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його первину скаргу та зобов'язати суб'єкт оскарження вчинити процесуальну дію, передбачену ч. 1 ст. 214 КПК України, або призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обґрунтоване тим, що зазначену ухвалу він отримав 15 вересня 2023 року та 16 вересня 2023 року подав на неї апеляційну скаргу. Апелянт стверджує, що інших доказів отримання ним оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_6 , з посиланням на норми КПК України, рішення Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, зазначає, що не погоджується з мотивувальною та резолютивною частиною ухвали, оскільки підставою відмови у задоволенні скарги стало те, що зазначене слідчим суддею мотивування ухвали узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 818/15/18, згідно з якими при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Але, як наголошує апелянт, вказане судом рішення не відповідає правовідносинам за його скаргою, оскільки стосується адміністративно-правових правовідносин, за якими скарга на бездіяльність за вищевказаною справою розглядалась в адміністративному судочинстві. У цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» стосувалося надання відповіді, а не щодо невнесення відомостей в ЄРДР, а тому суд відмовив в наданні відповіді, а не у невнесені в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
Окрім того, апелянт вважає, що ухвала перешкоджає судовому захисту потерпілого, подальшому руху по кримінальної справі та є перепоною в його праві на судовий захист, оскільки сприяє укриттю злочину.
Не погоджуючись з апеляційною скаргою апелянта, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін.
ОСОБА_6 та уповноважена особа Офісу Генерального прокурора, належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явились, будь-яких заяв та клопотань не подали.
При цьому колегія суддів враховує, що за клопотанням ОСОБА_6 судове засідання по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 проводилось в режимі відеоконференції з Третім апеляційним адміністративним судом, проте, за повідомленням співробітника суду ОСОБА_6 до суду не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду також не подавав.
Зважаючи на встановлені обставини, положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні матеріали судового провадження, обговоривши доводи клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Що стосується строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, то відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
У той же час, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то згідно з положеннями ч. 3 вказаної статті строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що ОСОБА_6 повідомлений про день, час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку (ас. 9).
Згідно з матеріалами судового провадження ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. 22 серпня 2023 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 слідчим суддею постановлена оскаржувана ухвала.
ОСОБА_6 оскаржувана ухвала отримана, як ним зазначено, 15 вересня 2023 року, і ці обставини матеріалами справи не спростовані.
Апеляційна скарга подана шляхом направлення на електронну пошту Київського апеляційного суду 16 вересня 2023 року (ас. 18 ).
Окрім того, згідно з даними ЄДРСР ухвала оприлюднена 18 вересня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113467113).
За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 не було відомо до 15 вересня 2023 року зміст оскаржуваної ухвали та результати розгляду його скарги, на думку колегії суддів, апелянтом строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
За наявними у матеріалах судового провадження даними встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, в якій зазначено про те, що він звернувся до суб'єкта оскарження з повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР за підозрою ознак злочину за ч. 4 ст. 382 КК України, як умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України, вчинене ОСОБА_8 (суддя-доповідач), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Проте, відомості про кримінальне правопорушення за його повідомленням внесені до ЄРДР не були, у зв'язку з чим він звернувся зі скаргою до слідчого судді.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя обґрунтував прийняте рішенням тим, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однак, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_6 доказів направлення заяви про вчинення кримінального правопорушення та самої заяви слідчому судді не надав.
Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, чи виник в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора обов'язок внести відомості до ЄРДР.
За таких обставин, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є не обґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на те, що за змістом поданої ОСОБА_6 скарги до слідчого судді встановлено, що він звернувся з зазначеною заявою не на офіційну електронну адресу Офісу Генерального прокурора (office@gp.gov.ua), яка зазначена у скарзі при викладенні даних суб'єкта оскарження, а на електронну пошту ДБР (адреса електронної пошти для приймання виключно заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення: crime@dbr.gov.ua), про що зазначено у самій скарзі (ас. 2).
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність будь-яких даних звернення ОСОБА_6 з повідомлення про кримінальне правопорушення до Офісу Генерального прокурора.
Окрім того, такий висновок слідчого судді підтверджується й тим, що згідно з відомостями, викладеними у запереченнях прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах, нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 на апеляційну скаргу ОСОБА_6 на оскаржувану ухвалу, згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» заява щодо можливих неправомірних дій суддів Верховного Суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Офісу Генерального прокурора не надходила (зареєстрованою значиться заява про можливі неправомірні дії інших суддів Верховного Суду). Доказів отримання Офісом Генерального прокурора заяви на протиправні дії суддів Верховного Суду ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 скаржник слідчому судді не надав, власне самої заяви також не долучив. За таких обставин, як зазначає прокурор, Офіс Генерального прокурора не вчинив бездіяльності стосовно указаної заяви ОСОБА_6 , оскільки її не отримував.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За відсутності будь-яких даних про направлення ОСОБА_6 до Офісу Генерального прокурора повідомлення про вчинення, на думку ОСОБА_6 , кримінального правопорушення суддями Верховного Суду ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , як і отримання такого повідомлення Офісом Генерального прокурора, в уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора не виник обов'язок вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про що обґрунтовано вказав слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4