П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3070/23
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
перевіривши апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Трейдинг» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняття митної декларації,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року в повному обсязі задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Трейдинг».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеська митниця (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” 09.01.2024 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 11.01.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №420/3070/23, та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків - для зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.
Також цією ухвалою апеляційна скарга була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам п.8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України та вимогам п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, та .
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.
Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).
Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов'язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.
Так, відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, копія ухвали апеляційного суду від 11.01.2024 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 12.01.2024 о 00:42:12 год, інформація про доставку електронного документу до електронного кабінету отримана апеляційним судом 12.01.2024.
Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 12.01.2024 а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 22.01.2024 включно.
22.01.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій повідомив суд про дату отримання копії рішення суду першої інстанції - 25.05.2023 та надав відповідні докази, а тому недоліки апеляційної скарги в частині дотримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України є усуненими.
До заяви, поданої 22.01.2024 апелянт не надав доказів направлення іншим учасникам справи - позивачу копії апеляційної скарги, а ні на електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», а ні в паперовій формі листом з описом вкладення поштового відправлення. Додана до заяви квитанція №484991 свідчить про направлення позивачу до його електронного кабінету заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а не апеляційної скарги з додатками. А пояснення щодо направлення копії апеляційної скарги на електронну адресу позивача, не є доказом виконання вимог п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України.
Отже, апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги в частині отримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України.
Перевіряючи виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду від 11.01.2024 щодо наведення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження таких інших причин, апеляційний суд встановив таке.
22.01.2024 апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій, у якості інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, послався:
- на подання вперше апеляційної скарги 16.06.2023 з дотриманням строків на апеляційне оскарження;
- на подання повторно апеляційної скарги продовж розумного строку після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, без зайвих зволікань;
- на добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжиття усіх можливих та залежних від митниці заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги;
- на те, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 22.06.2023, було усунено на момент повторного подання апеляційної скарги. а саме надані докази сплати судового збору;
- на подання до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність причин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції.
У заяві, подані апелянтом 22.01.2024, апелянт посилається на те, що за короткий проміжок часу відбулась сплата судового збору по більше ніж 600 справам та Одеською митницею здійснюються заходи щодо повторного звернення до суду з апеляційними скаргами та клопотаннями про поновлення пропущеного строку у найкоротші терміни.
Апелянт вказує, що це призвело до значного збільшення навантаження на особовий склад Одеської митниці, а саме осіб які здійснюють представництво інтересів у судах, з урахуванням наявної поточної роботи. Так, апелянт звертає увагу, що на супроводженні перебуває близько 2000 судових справ, у точу числі понад 900 судових справ провадження по яким порушено за 2023 рік. Щоденно до Одеської митниці надходить приблизно 100 процесуальних документів для опрацювання. Щотижнево забезпечується участь представників Одеської митниці, Держмитслужби у 10-15 судових засіданнях.
Також, у заяві від 22.01.2024 апелянт у якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на численні рішення ЄСПЛ та постанови Верховного Суду.
Надаючи правову оцінку іншим причинам пропуску строку на апеляційне скарження, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до матеріалів апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції ухвалене 19.05.2023 в письмовому провадженні, повний текст судового рішення складений 19.05.2023, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 19.06.2023.
Вперше апеляційна скарга була подана 16.06.2023 в електронному вигляді, тобто з дотриманням вимог ч. 1 ст. 295 КАС України, але ухвалою апеляційного суду від 22.06.2023 - залишена без руху через її невідповідність вимогам п.8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України (не зазначена дата отримання копії рішення суду першої інстанції та не надані докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції); п. 2 та п. 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України (не надані докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи); п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України (не надані докази сплати судового збору).
Ухвалю П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 апелянту було відмовлено у задоволенні клопотань про відстрочення спати судового збору та про продовження процесуального строку для надання доказів сплати судового збору, та ув'язку із не усуненням усіх недоліків, вказаних в ухвалі апеляційного суду від 22.06.2023, апеляційна скарга була повернута апелянту.
Копія ухвали апеляційного суду від 10.07.2023 отримана апелянтом в електронному кабінету 12.07.2023.
Повторно апеляційна скарга подана в електронному вигляді 09.01.2024, тобто майже через сім місяців з дня отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду від 10.07.2023.
При цьому до повторно поданої 09.01.2024 апеляційної скарги у якості доказів сплати судового збору додана платіжна інструкція №1957 від 08.11.2023 (проведена банком 09.11.2023). Отже повторно апеляційна скарга подана через два місяці після сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги, що не є розумним стоком, враховуючи наявність у апелянта сформованої правової позиції для обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що як і вперше подана апеляційна скарга, повторно подана апеляційна скарга містить ті самі недоліки (не вказана дата отримання копії рішення суду першої інстанції та не надані докази на підтвердження дати отримання копі рішення суду першої інстанції; не надана докази направлення повторно поданої апеляційної скарги іншим учасникам справи у спосіб, встановлених КАС України). При цьому, на усунення недоліків повторно поданої апеляційної скарги апелянт так і не надав доказів направлення повторно поданої апеляційної скарги позивачу саме у спосіб, встановлений КАС України.
Наведене спростовує посилання апелянта на добросовісне ставлення до реалізації свого права на апеляційне оскарження, та посилання на відповідність повторно поданої апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України.
Щодо посилань апелянта на неможливість подання апеляційної скарги повторно у найкоротший строк з дня отримання доказів сплати судового збору, то апеляційний суд не вбачає підстав для визнання інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, з огляду на таке.
Посилання на порядок внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, недостатність працівників, велике навантаження на працівників, які працюють, за відсутності при цьому жодних доказів на підтвердження наведених обставин (аналітичних довідок структурних підрозділів які забезпечують роботу з діловодства, з кадрових питань, доповідних чи службових записок, або інших офіційних документів, яким зафіксовані певні обставини), не може бути визнане поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Апелянт надав лише листування з приводу оплати судового збору.
Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. В силу приписів ч. 2 ст. 2 ст. КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно відшуковувати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов'язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарга без руху.
Не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження посилання апелянта - суб'єкта владних повноважень - урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.
Отже, наведені апелянтом інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження у заяві від 22.01.2024 про поновлення строку, не є поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме не усунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (постанова ВП ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, ЄДРСР №96694993).
За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження апеляційної скаргою Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі№ 420/4550/23.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України,
Визнати неповажними інші причини пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №420/3070/23.
Відмовити у задоволенні заяв Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про поновлення строку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №420/3070/23.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №420/3040/23.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький