490/5843/23 24.01.2024
нп 1-кп/490/426/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5843/23
24 січня 2024 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020000756 від 02.06.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 24.07.2023 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 11.10.2023 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.4 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі;
- 23.11.2023 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Так, 01.06.2023 року близько 13:00 години ОСОБА_3 зайшов до магазину "Сільпо", що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 82, де у нього виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме продукції, що належить ТОВ "СІЛЬПО-ФУД".
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих спонукань, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 пересуваючись по торгівельній залі повз стелажі з продукцією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись тим, що його злочинні дії були не помітні для оточуючих, брав з полиць та ховав до пакету, який мав із собою, продукцію магазину "Сільпо", власником якої є ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", в особі представника ОСОБА_5 , а саме: 6 залізних банок слабоалкогольного напою "Revo" зі смаком вишні, вартістю 47,39 грн за кожну, загальною вартістю 284,34 грн, 2 пляшки горілки "Nemiroff" особлива штоф, об'ємом 0,7 л, вартістю 181,50 грн за кожну, загальною вартістю 363 грн, безалкогольний напій "Coca-Cola Zеrо", об'ємом 0,5 л, вартістю 20,55 грн, страву виробництва ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", курячі крильця в маринаді, вагою 0,900 кг, вартістю 107,10 грн та страву виробництва ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", смажена риба, шматочками, вагою 0,750 кг, вартістю 186,75 грн.
Продовжуючи умисні дії, ОСОБА_3 , утримуючи зазначений товар при собі, пройшов повз вхідні двері до магазину "Сільпо", що не призначені для виходу із торгівельної зали (вихід здійснюється винятково через касову зону), не сплативши грошові кошти, вийшов із приміщення вказаного магазину, таким чином розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" майнову шкоду на загальну суму 961,74 грн (дев'ятсот шістдесят одна гривня сімдесят чотири копійки).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, винним себе визнав в повному обсязі та підтвердив факт вчинення ним крадіжки майна ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" за вищевикладених обставин. З приводу вчиненого шкодує.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, як обвинувачений ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Щодо твердження обвинуваченого про щире каяття, суд зазначає наступне.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Той факт, що обвинувачений визнав свою вину, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.
В судовому засіданні не встановлено наявності у ОСОБА_3 належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки, її осуду, бажання виправити ситуацію, яка склалась.
Натомість, матеріали справи доводять стійкість сформованої протиправної поведінки обвинуваченого, адже попри суттєві заходи впливу, які раніше вже застосовувалися до нього з боку держави з метою не лише покарання, а й виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, ОСОБА_3 знову вчинив злочин проти власності.
Це доводить, що вчинення злочинів є наслідком свідомо обраного ОСОБА_3 способу життя, який він змінювати не бажає, реального негативного ставлення до вчиненого не виявляє та в дійсності свою злочинну поведінку не засуджує. Наведене виключає можливість встановлення в його діях такої пом'якшуючої ознаки як щире каяття у вчиненому.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його особу, а саме те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, неодружений, офіційно не працює, за даними КНП "Миколаївського обласного центру психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, за попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зарекомендував себе посередньо, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини та їх наслідки, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, що буде відповідати його особі та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.11.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та на підставі ч.4 ст.70 КК України йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 /сім/ років.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, та до призначеного покарання за ч.4 ст.185 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.11.2023 року.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи (висновок від 13.06.2023 року №СЕ-19/115-23/8079-ТВ) в сумі 3346 (три тисячі триста сорок шість) грн 00 к..
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.11.2023 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 /сім/ років 6 /шість/ місяців.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати у відповідності до вироку Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.11.2023 року з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертизи (висновок від 13.06.2023 року №СЕ-19/115-23/8079-ТВ) в сумі 3346 (три тисячі триста сорок шість) грн 00 к..
Речовий доказ:
- відеозаписи з камер відеоспостереження приміщення супермаркету "Сільпо" ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", що записані на оптичний диск "Axent DVD-R" - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1