Справа № 484/6351/23
Провадження № 2/484/137/24
Рішення
іменем України
24.01.2024 року м.Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську у порядку спрощеного позовного провадження , без повідомлення (виклику ) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "ОТП Банк" про стягнення заборгованості за договором
встановив
16.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 22991 грн 08 коп., судові витрати понесені при сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 13.02.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №2029055310. Відповідно до умов Договору Відповідачу було надано Кредит у розмірі 23285 грн на споживчі потреби, строк повернення до 13.02.2022 року. 21.10.2022 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №21/10/22 про відступлення права вимоги за Кредитними договорами, згідно реєстру Боржників № 1 було передано право вимоги до Відповідача. Згідно з реєстром прав вимог до Договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2022 року, сума заборгованості відповідача станом на дату відступлення прав вимоги становить - 22991 грн. 08 коп, що складається з : заборгованість по тілу кредиту - 19493 грн. 54 коп, заборгованість за відсотками - 4,79 грн., заборгованість за комісією - 3492, 75 грн.
Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначену суму заборгованості.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала клопотання, в якому просила розглядати справу у її відсутність, позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідачки не відомі. Відзив на позов не надала.
Представник третьої особи, АТ «ОТП Банк» не з'явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.02.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №2029055310 , відповідно до умов Договору Відповідачу було надано Кредит у розмірі 23285 грн. на споживчі потреби, строк повернення до 13.02.2022 року.
21.10.2022 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №21/10/22 про відступлення права вимоги за Кредитними договорами, згідно реєстру Боржників № 1 було передано право вимоги до відповідача.
Станом на 21.10.2022 року заборгованість за кредитним договором №2029055310 від 13.02.2020 року сума з заборгованості 22991 грн 08 коп.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 512 Цивільного кодексу України (Надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заявленої заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами повно і достовірно доведено, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, в результаті чого з її вини утворилась зазначена позивачем заборгованість, а тому позовні вимоги позивача є законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України , з відповідача необхідно стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2684 грн.
Крім того, частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Професійна правнича допомога позивачу надавалась адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6562 від 06.02.2020 року
Як вбачається з акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг ) від 22.09.2023 року загальна вартість наданої правничої допомоги складає 7500 грн.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн.
керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України
ухвалив
стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 2029055310 від 13.02.2020 року у розмірі 22991 грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судові витрати по справі в сумі 2684 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" ( код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського,8 )
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1
третя особа: Акціонерне товариство "ОТП Банк" ( код ЄДРПОУ : 21685166, адреса 01033, м.Київ вул. Жилянська,43 )
Повний текст рішення складено 30.01.2024 року.
Суддя: