Справа № 308/18524/23
(заочне)
30 січня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Кравчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений 29.09.2020 року між у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1624, серія та номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , змінити прізвища на дошлюбне ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову посилається на те, що 29.09.2020 р. позивач уклала шлюб із відповідачем, місце державної реєстрації Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво реєстрації Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис № 1624. До того, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 . Даний шлюб мав формальний характер, бо вже мали спільну дитину. Зазначає, що спільне життя в них не склалося. Примирятися з чоловіком не буде. Довіри до нього чи почуттів не має. Продовження даного шлюбу суперечить її інтересам та інтересам її дітей. Просить не надавати час на примирення. Також просить задовольнити її прохання про зміну прізвища на дошлюбне " ОСОБА_5 ", та не надавати час на примирення.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Позивач в судове засідання 30.01.2024 року не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. При цьому, 30.01.2024 року подала заяву, у якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання 30.01.2024 року повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, SMS-повідомлення на номер телефону вказаний в позовній заяві та розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 29 вересня 2020 року у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №1624. Прізвище після одруження: чоловіка - « ОСОБА_6 », дружини - « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 виданого 29 вересня 2020 року.
З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 08 червня 2016 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , його батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .
Згідно Відповіді Чопської міської ради від № 03-26/3097 від 13.11.2023 року та відповіді Департамету соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації № 3171/03.3 від 09.11.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 16.06.2022 року перебуває на обліку у Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
Суд бере до уваги зазначені позивачем у позовній заяві обставини, що у сторін є неповнолітня дитина 2016 року народження, що сімейне життя не склалося, позивач почуттів до відповідача не має. Позивач вказує, що продовження даного шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати. Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 76-81, 137, 141, 142, 247, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 вересня 2020 року у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1624.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено - 30 січня 2024 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило