65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4390/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про стягнення 20 912,95 грн.
Представники:
Від позивача - Бондаренко А.В. (ордер від 05.10.2023 серія ВЕ № 1099962);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Відповідач) про стягнення 20 912,95 грн.
Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.11.2023.
Протокольною ухвалою від 13.11.2023 відкладено підготовче засідання на 01.12.2023.
Судове засідання призначене на 01.12.2023 не відбулося у зв'язку із несанкціонованим втручанням 30.11.2023 в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 11.12.2023 призначено судове засідання на 20.12.2023.
Судове засідання призначене на 20.12.2023 не відбулося, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 28.12.2023 призначено судове засідання на 22.01.2024.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статтю 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок і розмірі виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних» від 23.11.2006 № 1664, обґрунтовані наявністю у Позивача права на відшкодування витрат за період перебування на військових навчальних зборах працівників.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином.
13.11.2023 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 41062/23) в якому просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач зазначає, що роботодавець мав право на отримання відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати за весь період проходження зборів за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони у межах наявного у той час бюджетного періоду, який закінчився 31.12.2021.
Відповідач зазначає, що після закінчення бюджетного періоду роботодавець втратив право на отримання вищезазначених витрат.
Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зазначає, що недотримання начальником виробничого підрозділу електропостачання «Одеська дистанція електропостачання», а також начальником служби електропостачання РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідної правової процедури, яка передбачає певний визначений відповідним нормативно-правовим актом України механізм реалізації наявного права на отримання компенсації витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори.
Також Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів належності виробничого підрозділу електропостачання «Одеська дистанція електропостачання» до АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» так само як і відсутні докази того що АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» була роботодавцем працівників у період проходження ними зборів у 2021 році.
29.11.2023 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву від 27.11.2023 (вх. № 43685/23).
08.12.2023 на адресу суду надійшли Заперечення (на відповідь на відзив) від 01.12.2023 (вх. № 43942/23).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
За період перебування на військових навчальних зборах у 2021 році, АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця» виробничого підрозділу «Одеська дистанція електропостачання» нарахувала та виплатила працівникам середньомісячну заробітну плату, а саме: 1) період проходження зборів з 19.07.2021 по 20.08.2021 в сумі 14 023,66 грн.; 2) період проходження зборів з 22.07.2021 по 03.08.2021 в сумі 6 889,29 грн.
Загальний розмір нарахованих та виплачених сум, що підлягають відшкодуванню становить 20 912,95 грн.
Перебування працівників Позивача на зборах підтверджується наказами про призив працівників на навчальні збори від 19.07.2021 № 14-12/430, від 21.07.2021 № 14-12/437, повідомленням Біляївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021, довідкою від 04.08.2021 № ВМ/3884 та Відомостями /а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 13/.
На адресу Приморського та Біляївського районих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Позивачем направлялись листи від 19.08.2021 № 05/1612 та 03.09.2021 № 05/1695 разом із рахунками для відшкодування вищезазначених витрат. Відшкодування витрат або відповідей про відмову Позивачем не отримано.
Службою електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» було направлено до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки лист від 28.02.2023 № Е-15/238 з проханням відшкодування вищезазначених витрат. Отримано лист-відповідь від 03.04.2023 № 943/5997 з пропозицію надіслати повторно оригінали рахунків.
Позивачем листами від 10.04.2023 № Е-15/604 (вхід. від 10.04.23 № 7243) та № Е-15/607 вказану інформацію надано Відповідачу (вхід. від 10.04.2023 № 7244) разом із рахунками. Відшкодування витрат або відповіді про відмову Позивачу не надходило.
Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Положеннями пунктів 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, яка затверджена наказом Міністром оборони України від 12.03.07 №80 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України за № 269/13536 від 26.03.2007) передбачено, що за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місця роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяць зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п.11 Інструкції).
Пунктом 12 Інструкції (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у томі числі ї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією. Чинним законодавством не передбачені терміни надання документів де військових комісаріатів.
Відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Пунктом 8 статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних і резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Суд не приймає довід Відповідача щодо недотримання Позивачем порядку, який передбачає певний визначений відповідним нормативно-правовим актом України механізм реалізації наявного права на отримання компенсації витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, оскільки Позивачем направлялись територіальному центру комплектування листи разом із рахунками від 19.08.2021 № 05/1612 та 03.09.2021 № 05/1695, зокрема, й на вимогу Відповідача повторно від 10.04.2023 № Е-15/604 та № Е-15/607.
Суд не приймає довід Відповідача щодо відсутності доказів належності виробничого підрозділу електропостачання "Одеська дистанція електропостачання" до АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", з огляду на наступне.
Як вбачається із пункту 2.1 Положення про регіональну філію "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого протоколом засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 04.03.2021 № Ц-56/24 Ком.т, філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська залізниця", не має статусу юридичної особи.
Суд також не приймає довід Відповідача про те, що після закінчення бюджетного періоду Позивач втратив право на відшкодування витрат, з огляду на наступне.
У рішеннях Конституційного Суду України неодноразово висловлювалась правова позиція щодо неможливості поставлення гарантованих законом виплат, пільг тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 року у справі № 908/3349/16.
Верховний Суд України в постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446 зробив висновок про те, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
У пункті 61 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16 Велика палата зазначила про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду.
Отже, відсутність бюджетного фінансування Відповідача, не звільняє його від обов'язку з відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати за весь період проходження зборів працівниками Позивача.
Таким чином, ненадходження субвенції з державного бюджету не може порушувати право позивача на отримання відшкодування середнього заробітку працівників регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» за час проходження військових зборів в повному розмірі та вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми в розмірі 20 912,95 грн.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись частиною тринадцятою статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів», статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) 20 912,95 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 95 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29 січня 2024 р.
Суддя Ю.А. Шаратов